За перші вихідні вересня у місті відгриміло кілька десятків весіль. Шлюбні церемонії, які розтяглися з п’ятниці до неділі, не дуже дошкуляли рівнянам. Навіть звичка гудіти в клаксони авто, які везуть наречених, дратувала у ці дні не так сильно. Бажання вибити скло тому водію, який несподівано налякав гучним сигналом, виникало цього разу не одразу, а трохи згодом. Ну що візьмеш з цього рагуля за кермом? Краще помилуватися на молодих, які використовували кожну сонячну мить, щоб знятися на пам’ятне фото.
За перші вихідні вересня у місті відгриміло кілька десятків весіль. Шлюбні церемонії, які розтяглися з п’ятниці до неділі, не дуже дошкуляли рівнянам. Навіть звичка гудіти в клаксони авто, які везуть наречених, дратувала у ці дні не так сильно. Бажання вибити скло тому водію, який несподівано налякав гучним сигналом, виникало цього разу не одразу, а трохи згодом. Ну що візьмеш з цього рагуля за кермом? Краще помилуватися на молодих, які використовували кожну сонячну мить, щоб знятися на пам’ятне фото. Сьогодні народ вже не влаштовує звичайний груповий фотознімок ще тверезих в основному учасників весільної церемонії на тлі загсу після розпису чи церкви після вінчання. Спритні фотомайстри, яких змусила крутитися масова поява у людей цифрових фотокамер, намагаються під час весілля показати максимум свого уміння, аби задоволені клієнти розповіли іншим, як їх усіх гарно знімали на весіллі. Навіть початкове володіння елементами фотокомпозиції змушує фотографів шукати вигідний ракурс, аби зняти молоде подружжя на фото не так, як інші. На щастя, погода цього разу змилостивилася. Нареченим не треба було мерзнути у легкому вбранні на фоні замерзаючих у парковому ставку лебедів. А натури для зйомок останнім часом у місті стало стільки, що вистачає на всі весілля разом узяті. Ну яка раніше була фантазія в організаторів весільних фотосесій? Зняти молодих можна було або на фоні монумента Леніну, або на фоні меморіалу загиблим у війні. Або там і там. Сьогодні замість знищеного Леніна і погаслих назавжди «вічних» вогнів військових меморіалів за спинами щойно повінчаної пари можна вгледіти добрих півдюжини нових монументів. Прикольно, наприклад, знятися не просто на фоні театру, а перед монументом письменнику Самчуку, втричі збільшене скульптурне зображення якого невпізнанно змінило Театральну площу. Білі плечі нареченої разом із чуприною нареченого особливо добре виглядатимуть з-під ноги письменника, зненацька задертої над перехожими. Біла фігура княгині Несвицької одразу після свого встановлення почала привертати до себе весільних фотографів. Фігура класична, ніяких тобі задертих ніг, тільки ніс стирчить з-під княжого вбрання. Дуже зручно — перед білою фігурою молоде подружжя виглядає свіжо і привабливо навіть коли молоді вже відстояли перед цим кілька годин всіляких потрібних і непотрібних церемоній. Не буду продовжувати. Читач і сам знає приблизно, де тепер прийнято фіксувати для вічності перші хвилини подружнього життя. До чого ж тоді я це все написав? До того, що ціни немає цим весільним фото на згадку. Самі того не усвідомлюючи, організатори шлюбних церемоній фіксують історію нашого життя. Тому що кожне таке фото, якщо уважно роздивитися, може розповісти про час, коли це відбувалося, набагато більше, ніж усі підручники разом узяті. Відкладіть на мить газету. Знайдіть, якщо ви вдома, ваше шлюбне фото або фото з весілля ваших батьків чи дітей. І просто уважно його роздивіться. Це варто зробити саме тепер, коли хвиля весіль котиться містом, змінюючи життя усіх нас. Навіть тих, кого не знімають сьогодні на фоні кущів, лебедів та пам’ятників.
