Спортивні нагороди мають зазвичай чітку градацію. Отримати медаль або кубок "ні за що" в спорті майже неможливо. Навіть водій футбольної команди, якому перепала медалька, зробив свій внесок до успіху колективу. Плюс нагороди в популярних видах спорту часто-густо супроводжуються чималою грошовою премією.
Інша річ — сучасні українські ордени й медалі. Мало хто знає, що "державних нагород", що в СРСР присвоювалися президією Верховної Ради з суворим дотриманням відповідних законів, у нас ніколи не було і немає досі. Українські ордени й медалі були спочатку "відзнаками президента". Нагородами їх назвали вже заднім числом. Тож коли в СРСР співак або танцюрист за жодних умов не міг стати Героєм Радянського Союзу за співи чи танці, то у нас президент може особисто вигадати будь-яку нагороду й дати її кому завгодно. Сумна історія остаточно дискредитованого звання Герой України, яке можна було купити за кілька мільйонів, стала наслідком цієї ганебної практики.
Саме тому, як на мене, перша ракетка України тенісистка Еліна Світоліна весь рік не знаходила можливості отримати орден "За заслуги" третього ступеня, яким її ще торік нагородив Петро Порошенко. Еліна впродовж року здобувала спортивні нагороди й заробляла непогані гроші. До того ж абсолютно прозоро. Призові кожного турніру розписані наперед. Ця інформація відкрита і загальнодоступна. А ось за що президент України нагородив Світоліну саме цим орденом і саме цього ступеня, відомо лише Петру Порошенку. Або тим людям, які готували указ про нагородження тенісистки.
Минулого тижня тенісистку таки упіймали в Харкові та вручили згаданий орден. Із цієї нагоди Еліна сказала всі ритуально необхідні слова. І поїхала тренуватися, щоб здобувати спортивні нагороди, що дістаються у нелегкій боротьбі з найкращими тенісистками світу, а не указом із президентської канцелярії. Бо на тлі нагород, що вже виграла й ще виграє Еліна, президентський орден має вигляд не дорожчий за шоколадні медальки з магазину "Рошен".
