До 1960 року кожен новий багатоквартирний будинок у Рівному, так само, як і по всьому тодішньому СССР, був обладнаний бомбосховищем, здатним помістити усіх мешканців і ще й з невеликим резервом. З початком індустріальної житлової забудови від цієї практики відмовились. Навіщо ті бомбосховища, якщо від ядерного удару все одно ніхто не врятується? Тому бомбосховища почали зводити таємно, в розрахунку на партійну номенклатуру, яка таки сподівалася вціліти після ядерного удару «американських агресорів».
Тепер у нас інший агресор, а бомбосховищ нема. У старих, зведених понад шістдесят років тому — або магазини та ресторани, або звалища сміття. А нових все одно на всіх не вистачить. Тому владі паред загрозою можливої агресії Росії залишається лише відбріхуватися. Тому що звести насправді ефективну мережу бомбосховищ за кілька днів чи навіть місяців неможливо. Для цього потрібні роки. За які агресія або не відбудеться, або вже закінчиться. Тому коли що — шукайте сховища самі!
За документами у Рівному є понад 190 захисних споруд цивільного захисту, з яких протирадіаційними укриттями є 104, а решта — сховища. Різниця в тому, що сховища герметичні, а укриття — уже ні. В теорії, під час військових дій ховатися можна в обох видах. На практиці ж більшість з них нині занедбані або орендовані, повністю готових — дуже мало. Перевіряти їхній стан балансоутримувачі зобов’язані щороку. А орендарі мають бути готові звільнити їх упродовж 12 годин.
Ігор Кречкевич, заступник міського голови Рівного:
— Насправді практично всі вони нині перебувають десь в оренді або використовуються. Є ряд об’єктів, які взагалі не можуть бути використані у цивільній обороні, бо це нереально — їхня висота становить 1,2 м всередині. Але зняти їх з обліку ми не можемо, бо цей процес іде через область і через міністерство, а у зв’язку з військовою ситуацією цього не дозволяють — це більше політичне рішення. Є і такі об’єкти, які не доведено до належного стану. А є такі, що справді можна використати. На сьогодні по цивільній обороні проведено інвентаризацію усіх об’єктів.
Павло Будз, заступник начальника міського управління з надзвичайних ситуацій:
— Загальна кількість захисних споруд — 197, з яких у власності громади перебуває 64. Повністю готових до використання є 8, обмежено готових — 42, неготовими залишаються 14. Чому так? Бо в нас дуже ідеалізовано критерії оцінки. Наприклад, якщо на захисно-герметичних дверях потріскані гумові прокладки, то споруда уже вважається обмежено-готовою. Якщо ж вони сильно пошкоджені або взагалі відсутні — споруда уже не є готовою. Тому більшість споруд мають досить непоганий стан, недоліки з часом усунемо. Є і такі, що потребують значних капіталовкладень. Велика кількість систем вентиляції уже з плином часу є неготовою до використання.
Точну суму, скільки на це потрібно коштів, не готовий зараз сказати. Це може бути і півтора, і три мільйони гривень — щоб привести «неготові» до стану обмежено-готових. Торік ніяких коштів не виділялося, у 2015-2019 виділяли на ремонтні роботи в різні роки від 100 до 400 тисяч гривень. Цього року готуємо проєкт програми щодо приведення захисних споруд до готовності. Включимо туди оці неготові споруди, будемо замовляти кошториси.
Є також у Рівному захисні споруди державної форми власності (цим займається Фонд держмайна), деякі у власності комунальних та інших підприємств.
Надія Гладкевич, членкиня міськвиконкому Рівного, генеральний директор групи компаній «РЕНОМЕ»:
— Коли девелопер будує житлові комплекси, є зобов’язання будувати бомбосховища. Як мінімум два збудувала компанія «РЕНОМЕ», і вони на балансі не в нас — це у новобудові на вул. Костромській і на вул. Виговського. Щодо тих 197 споруд у списку, дуже цікаво — а скільки людей вони можуть вмістити? Дуже часто бомбосховища просто використовують як склади. Зараз така ситуація, що це важливо.
На це запитання чиновники відповісти не можуть. Пояснюють, що це обмежена інформація для службового користування. Навіть по тих восьми об’єктах, які вважаються повністю готовими. Інтерактивну мапу захисних споруд Рівного можна знайти на офіційному сайті Держслужби з надзвичайних ситуацій. На головній сторінці сайту Рівненської міської ради ця інформація оновилася нещодавно.
На території області ситуація не краща. Загалом область має понад дві тисячі таких об’єктів: з них понад 1,5 тис. є протирадіаційними укриттями, понад 600 — споруди подвійного призначення, і ще є понад сотня сховищ. Але тільки 9 відсотків з них зможуть прийняти людей в разі надзвичайної ситуації. Як повідомили в облдержадміністрації, майже третина об’єктів взагалі не придатні до використання за призначенням, інші — обмежено придатні. Тобто їх можуть здавати в оренду й у разі потреби розірвати договір з орендарем. Оцінка їхнього стану готовності ще триває. Чиновники додають, що захисні споруди призначені більше для працівників тих підприємств та організацій, які мають працювати в особливий період, та для персоналу медичних закладів і їхніх пацієнтів, яких не можна вивезти в безпечне місце. А основну частину населення все одно мали б евакуювати.
Тим часом в області активно осучаснюють централізоване оповіщення — монтують сучасну систему «ОЗОН-С». Вона включатиме 73 електросирени та 121 гучномовець.
Олена РАКС.
