Закінчився судовий процес стосовно двох жителів Зарічненського району. Навесні минулого року співмешканці обікрали дві оселі. Правоохоронці довели, що Руслана К. підмовила Анатолія П., на прізвисько Шуляк, пограбувати своїх рідних. І чоловік обікрав спершу дідуся підбурювачки, а згодом — її батьків.
Люди в чорному «Два чоботи — пара» — так можна охарактеризувати Анатолія та його співмешканку Руслану, яка, маючи двох доньок, 1991-го та 1994-го року народження, навіть про них не згадувала. Молодша проживала з її батьками, старша — з батьками колишнього чоловіка. Руслана ж мешкала з Анатолієм, неодноразово судимим чоловіком, який нещодавно повернувся з тюрми. Вони пиячили, та оскільки обоє були безробітними, звісно, не мали ні копійки, тому й вирішили підзаробити на оковиту. Напарники діяли за добре відпрацьованим планом. Одягнені в чорний одяг, вони близько першої ночі стояли під старенькою хатиною на хуторі Зачисте, де проживав 88-річний дід Руслани. Вибивши фанерну дошку у вхідних дверях, відчинили перші двері. Однак другі двері завбачливий пенсіонер на ніч підпирав поліном. Руслана у сінях на голову натягла чорну панчоху, щоб дід не впізнав. Проте дід Степан почув, що до оселі хтось пробрався. Тому взяв в руки сокиру та відкинув поліно. Однак належного опору непроханим гостям вчинити не зміг. Внучка з панчохою на голові декілька разів палицею вдарила господаря по голові. Сокира випала з немічних рук, а Анатолій заштовхнув потерпілого в кімнату, де ще додав стусанів та, погрожуючи фінкою, почав вимагати гроші. Дід Степан відразу упізнав раніше судимого односельчанина та непутящу онуку, хоч вона з темряви так і не вийшла. Однак пенсіонер не подав виду, схоже, зрозумів, що грабіжники готові його вбити. Витираючи з голови кров, яка заливала очі, віддав усі заощадження — близько трьохсот гривень. Коли співмешканці повернулися додому, Анатолій, щоб замести сліди, взяв Русланині кросівки і панчоху та кинув у грубку. Туди ж мали піти і його улюблені валянки з галошами. Однак злочинець пошкодував знищувати таке необхідне в селі взуття. І залишив такий вагомий доказ.
Пес став... співучасником злочину На жаль, гроші мають властивість швидко зникати. Тому вже через декілька днів Анатолій з Русланою готувалися йти на нову справу. До цього вони залучили свого товариша, односельчанина Володимира Л., щоб той допоміг виносити з оселі речі. Так, наступною жертвою стали... батьки організаторки, які виховували молодшу онуку. Пес Бровко радо зустрів Руслану на подвір’ї. А на чоловіків, від яких тхнуло спиртним, навіть уваги не звернув. Адже жінка, як завжди, принесла йому харчі. Чоловіки швиденько вибили віконну раму, і Руслана через отвір проникла всередину. Жінка по драбині вилізла на другий поверх, звідки знесла та подала співучасникам аудіомагнітолу «Шарп» і німецьку електричну циркулярку (паркетницю). Батько Руслани Федір, помітивши крадіжку, одразу зрозумів, що це робота його доньки, яку він і на поріг не пускає, та її співмешканця Шуляка. Адже у ніч крадіжки Бровко не загавкав, а донька добре знала, що родина мешкає в половині будинку, тому в іншій можна спокійно робити все, що заманеться. Викрадене злодії відразу ж віднесли до сусіднього села та залишили в помешканні Анатолієвої сестри Галини. Збути крадене злодії так і не встигли, бо за їх злочинними діями уже спостерігали працівники міліції. Підозрюваних затримали. Проти них одразу за двома статтями Кримінального кодексу України (ч.3 ст. 185 — крадіжка, поєднана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому, та ч.3 ст.187 — розбій, поєднаний із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище) порушили кримінальну справу. І хоча раніше судимий Шуляк свою вину так і не визнав, докази, зібрані під час слідчих дій, довели протилежне. Дубровицький районний суд оголосив вирок: Анатолія П. засудили до восьми років позбавлення волі, Руслану К. — до чотирьох.
