Усім відомо, що забруднення повітря негативно впливає на здоров’я людини. Однак цей чинник поступається за своєю шкідливістю шуму, яким оточує нас цивілізація. Про шкідливий вплив шуму на організм людини знали ще в Стародавньому Китаї — страту за допомогою шуму там вважали найжорстокішою.
Нині шум став нашим постійним супутником із дня народження. Утім, діти переносять шум найтяжче. Уже з перших тижнів життя немовляти його лякає голосна, різка розмова, а лагідна, навпаки, заспокоює. Тому не можна в присутності малюка вмикати гучно радіо чи телевізор — це для нього надмірні подразники. Шум машин, поїздів також негативно впливає на здоров’я дітей: чим вищий рівень шумів зовнішнього середовища, тим гірше це впливає на розумово-психічний стан дітей, особливо недоношених. Сучасна медицина вважає шум одним із грізних ворогів здоров’я людини. Якщо вона працює в умовах шумового стресу, то швидко стомлюється, в неї виникає безсоння, втрата апетиту. Шум може зумовити гіпотонію — від неї нині найчастіше страждають діти й підлітки. Із віком таким хворим загрожує гіпертонія. Високий рівень шуму сприяє підвищенню захворюваності на виразкову хворобу, гастрит і, безперечно, нервові недуги. Надалі, крім слухових розладів, можуть виникнути серцево-судинні захворювання, гіпертонічна хвороба, порушуються обмін речовин, діяльність щитоподібної залози. Під впливом шуму порушується діяльність мозку — знижуються пам’ять, розумова працездатність. У тяжких випадках можуть розвиватися психічні розлади. Слуховий апарат людини сприймає силу звуку в межах 0—140 дБ. Шуми малої інтенсивності діють на людину, особливо на її психіку, благотворно. Тому шум листя, дощу, морського прибою, мелодія колискових пісень, які звучать із частотою, аналогічною частоті коливань барабанної перетинки, мають цілющі властивості. Шум 20—30 дБ практично нешкідливий для людини, це — природне звукове поле, без якого неможливе життя. Терапевти вважають, що шум у 60-80 дБ спричиняє в людини розлади вегетативної нервової системи, 90-110 дБ — зниження слуху. А шум у 115-120 дБ — це «больовий поріг», коли звуку як такого вже не чутно, але відчувається біль у вухах. При 140-145 дБ можуть навіть лопнути барабанні перетинки. Шум у 150 дБ просто нестерпний, 180 дБ — смертельний для людини. Учені також встановили безпосередній зв’язок між інтоксикацією шумом і серцевими хворобами. Найбільш шкідливі для людини інфра— й ультразвуки. Річ у тім, що людина, на відміну від багатьох тварин, не чує їх, а отже, не має змоги захищатися від їхньої шкідливої дії. У природі джерелами інфразвуків є мікросейсмічні коливання земної поверхні, вулканічні виверження, взаємодії геологічних платформ Землі перед утворенням проломів. В індустріальному суспільстві джерелами інфразвуків є автомобільні, авіаційні та ракетні двигуни, гучномовці і навіть органні труби. Інфразвуки фіксують друзі наші менші — собаки, рептилії, риби (навіть акваріумні). Тому потрібно уважно стежити за їхньою поведінкою: якщо реагують бурхливо — будьте пильними, небезпека поряд. Інфразвук за частоти 1,2 Гц зумовлює в людини зниження артеріального кров’яного тиску, слабкість; 2,6 Гц — алергію, дерматит, імпотенцію. Особливо небезпечні для здоров’я людини інфразвуки частотою 5—10 Гц (вони резонансно діють на клітини живої тканини, які мають частоту власних коливань приблизно 8 Гц). Такі інфразвуки завдають шкоди внутрішнім органам людини: за частоти 5 Гц ушкоджується печінка, 6 Гц — розвивається морська хвороба, 7 Гц — можуть зупинитися серце й розірватися кровоносні судини. Інфразвуки великої потужності впливають на психіку людини: виникає сонливість, відчуття страху тощо. Та основним наслідком дії інфразвуку є порушення вестибулярного апарату. Ультразвуки (частота понад 20 000 Гц) також не сприймаються нашим вухом. Потужним джерелом ультразвуків є численні процеси промислового виробництва й транспорту. Ультразвуки малої інтенсивності діють на живі об’єкти благотворно, а великої інтенсивності — згубно (вони руйнують живі клітини). Однак різкої межі між зонами дії ультразвуків малої й великої інтенсивності не існує. З усіх шумових подразників найбільшої шкоди завдають вуличні шуми, здебільшого створені автотранспортом. На додачу в міських квартирах з ранку до вечора гримають двері, гуркочуть ліфти й сміттєпроводи, лунають голосні розмови; на повну потужність включено радіоприймачі й магнітофони. Побутовий шум у квартирах додатково створюють пилососи, холодильники й інша техніка. Відповідно до правил дотримання тиші, що діють із 1998 року, рівень звуку в житловому приміщенні не повинен перевищувати 40 дБ вдень і 30 дБ у нічний час.
