Рівненські комунальники нині ламають голови, чим взимку будуть боротися з ожеледицею. Бо, як виявилося, через війну подорожчала не лише та сіль, яку кладуть у борщ.
Руслан Гудима, керівник міського департаменту інфраструктури та благоустрою:
— Питання неймовірно складне, і готового рішення наразі не маємо. Бо ціна на сіль тепер астрономічна — відколи через обстріли перестало працювати підприємство «Артемсіль» у Соледарі на Донеччині, яке постачало не лише харчову, а й технічну сіль для посипання доріг. Настільки великого здорожчання ми ще не бачили. Якщо раніше купували тонну технічної солі за півтори тисячі гривень, то тепер — від 11 до 14 тисяч гривень, залежно від постачальника. А для нормального проходження осінньо-зимового періоду у місті потрібно заготовити близько 2 тисяч тонн. Ми вже порахували, що на це піде 15–17 мільйонів гривень, а раніше вистачало всього 1,3 млн грн. Зрозуміло, що це надто великі кошти, щоб витрачати їх тільки на сіль для посипки тротуарів, але все одно чимось же посипати треба буде. Оскільки українська сіль дуже дорога, то розглядаємо пропозиції з Болгарії, Румунії, Туреччини. Також цікавимося сумішами, які можуть бути альтернативою солі, але ми таких ніколи не використовували і потрібно ще дізнатися багато нюансів — зокрема, за якої температури суміш ефективна, чи «працює» вона при сильних морозах і таке інше. Тому нині прораховуємо усі можливі варіанти, перш ніж виносити якесь рішення на міськвиконком або сесію міськради для виділення коштів. Добре, хоч з піском та відсівом такої проблеми не очікується, все можна роздобути і ціни не так помітно ростуть, як на сіль.
Олена РАКС.
