Щороку 19 листопада в Україні відзначають День гідрометеоролога. Рівненський обласний центр з гідрометеорології створили 70 років тому, а Національна гідрометеорологічна служба цьогоріч святкує 100-літній ювілей.
Рівненські метеорологи й синоптики показали Суспільному, у чому полягає специфіка їхньої роботи.
Спостереження за погодними явищами починаються з метеомайданчика поруч з аеропортом "Рівне". На ньому розміщені прилади, які фіксують напрям і силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск, перепад температур землі і повітря, хмарність.
На майданчику є сухий, вологий, мінімальний та максимальний термометри, а також датчик, який автоматично виводить усі дані, – розповідає працівниця авіаметеостанції Рівне Анжела Процюк.
- Ці прилади на нашій станції хоч і старі, але автоматизовані і їх достатньо, щоб дані зібрати та відправити у міжнародний банк. Дані відправляються і по авіації, і по народному господарству, – додає Анжела Процюк.
Погодні явища метеорологи вимірюють кожних три години. На основі отриманих даних складають прогноз. Більшість даних про погоду надходить автоматично на комп'ютер, деякі доводиться вносити вручну – наприклад, під час різких змін погоди. На основі зібраної інформації формується синоптична телеграма, розповідає метеорологиня Оксана Марчук.
Вона додає: усі дані кодуються у відповідному документі, який працівники авіаметеостанції кожні пів години відправляють у базу даних.
- Проста людина дивиться на небо і бачить просто хмару. Ми бачимо по-іншому, знаємо, як вона називається, дивимося, як вона розвивається. Люди дивляться, що падає сніг, а ми знаємо, який то сніг, з якої хмари, чи він зливовий чи облоговий, – пояснює Оксана Марчук.
На основі узагальнених даних формуються синоптичні карти. За словами синоптикині Тетяни Пророк, від неї та її колег вимагається знання фізики та географії, а також математики, адже у своїй роботі вони використовують чимало формул.
- Це відповідально, ми прогноз складаємо для органів державної влади, для збройних сил, для всіх організацій, які у нас є в області. Я думаю, що ми справляємося, справджуваність наших прогнозів 90-95%, – каже провідна синоптикиня Рівненської авіаметеостанції Тетяна Пророк.
Обласний центр з гідрометеорології створили 70 років тому. Хоча спостереження за погодою велися на Рівненщині ще у 19 столітті, проте в архівах вони не знайдені, розповідає начальниця рівненської авіаметеостанції Ольга Ніколайчук.
- У структурі Центру є служби, які спостерігають за станом довкілля. У Рівному, Сарнах та Дубні є три метеостанції, втім, щоб висвітлити погоду по всій області такої кількості — недостатньо, – каже начальниця Рівненської авіаметеостанції Ольга Ніколайчук. - Північ нашої області майже не висвітлена. Коли в Зарічному, Володимирці були аеропорти – там були оперативні групи й ми мали дані про погоду. Фіксуються наші дані та справджуваність є тільки по Рівному, Сарнах і Дубні. Дубровиця, Зарічне, Володимирець – ці дані не враховуються.
Як приклад, жінка наводить Волинь, там є сім метеостанцій. За словами Ольги Ніколайчук, виправити ситуацію може встановлення автоматизованих метеостанцій, як це передбачено у Держпрограмі модернізації обладнання Укргідрометцентру.
