Український дідух має багатовікову історію. З давніх часів його виготовляли з найкращих колосків врожаю, це відображало зв'язок із землею та природою. Колись наші предки вірили – саме в зерні живе дух родини, і тому дідух з соломи ставав оберегом, який приносив у дім щастя, здоров’я та благополуччя.
Також він виконував роль містка між поколіннями та нагадував про тісний зв’язок людини з природою. Як сплести святковий оберіг вдома, розповідає ТСН.
Що означає дідух на Різдво
Слово «дідух» означає «найстаріший». Однак в різних регіонах України цей обрядовий елемент називали по-різному: король, сніп, колідник, сніп-рай, колядник, дідок, дід, дідочок, дідо, коляда. Зі старослов'янської мови термін перекладається як «дух предків».
Дідух за традицією до хати заносив господар родини. Ставив його одразу біля образів (ікон), що за звичаєм стояли в кутку. Його вважали оберегом від злих сил. Часто дідух додатково прикрашали. Колись дідуха ставили замість різдвяної ялинки, навіть коли ця традиція з'явилася на українських землях.
Як зробити дідух
Дідух створювався тільки з необмолочених пшеничних колосків. В деяких регіонах використовували також овес, жито. В народі існувало повір'я: якщо створити дідух з останнього обжинкового снопа у полі, то жниця, яка його в'язала, скоро народить дитя. Прикрашали святкові дерева засохлими квітами, барвистими стрічками.
Здавна існували різні технології виготовлення дідуха в різних регіонах України. Дехто створював його у вигляді коси, інші робили форму снопа чи дерева.
Якщо ви хочете створити дідух на Різдво, варто запам'ятати кілька важливих правил:
беріть хоча б 21 колосок;
перед тим, як плести, солому змочують у теплій воді, щоб вона стала еластичною і м'якою;
потім переберіть колоски за розміром. Створіть сім пучків по сім колосків в кожному (цифра сім є символом сім'ї, семи поколінь та днів тижня);
потім кожен пучок міцно перев'яжіть мотузкою;
далі зберіть пучки докупи своєрідними східцями;
сніп розділіть на три «ноги» (якщо ви взяли багато колосків, то можна на 5 чи 7), щоб дідух міг стояти.
Найпоширеніший варіант – дідух у вигляді сезонів. Такий виріб виготовляється в чотири яруса (зима, весна, літо та осінь). Для кожного ярусу складали по чотири пучки, а в кожен пучок входило сім колосків (вони є символом тижнів та днів). Для кожного ярусу могли використовувати різні види злаків, щоб створити певну пору року.
Коли палять дідух
Дух предків після Різдва традиційно спалювали. Втім, для цього зазвичай створювали менший сніп, який клали на підлозі. Ця традиція також має свою символіку.
За народними повір'ями, під час спалювання дідуха люди відпускають душі покійних в небо та оберігають живих від злих сил. На Опіллі дідуха, який стояв на покуті, обмолочували на святого Василя (1 січня). На землю стелили верітку, тоді всі члени сім'ї молотили зерно палицями, а потім ділили його на три рівні частини.
Першу частину завжди віддавали колядникам, щоб вони могли зерном засіяти в хаті. Другу згодовували худобі, а третю засівали в полі, щоб був хороший урожай.
Дідух — традиційний символ українських першоджерел, він допомагає привнести у родину небуденну радість, затишок, святковість. Вірян часто цікавить, як ставиться Церква до цього нехристиянського сиволу? Чи можна поєднувати у будинку дідух з різдвяною ялинкою? Протоієрей Олександр Дедюхін, який є настоятелем Свято-Миколаївського храму в Полтаві, відповів, що Церква не забороняє ставити дідух. Навпаки, його потрібно сприймати не як дух, а як пам'ять про наших предків.
