Лариса не спала всю ніч, а вранці наступного дня пішла у собор поставити чотири свічки — за здоров’я внучки, сина, невістки та своє. Одна з них зненацька впала та погасла. Хоча на душі жінки й до цього було зле, стало зовсім кепсько, бо несподіване падіння свічки розцінила, як поганий знак. Вийшла з собору і на очі випадково потрапила газета, де була реклама пророчиці Олени, що вела прийом у Рівному.
Лариса не спала всю ніч, а вранці наступного дня пішла у собор поставити чотири свічки — за здоров’я внучки, сина, невістки та своє. Одна з них зненацька впала та погасла. Хоча на душі жінки й до цього було зле, стало зовсім кепсько, бо несподіване падіння свічки розцінила, як поганий знак. Вийшла з собору і на очі випадково потрапила газета, де була реклама пророчиці Олени, що вела прийом у Рівному. Говорили недовго: — Що ти хочеш від мене? — запитала знахарка. — Неспокійно на душі. — В тебе страшний стрес. — Що чекає мене попереду? — До кінця днів своїх будеш одинокою. — Не буду, в мене ж є син, — заперечила ворожці Лариса. Олена пильно поглянула на жінку та ще раз повторила своє страшне пророцтво. Лариса під час цієї розмови ще не знала, що її сина вже немає серед живих. ...Лариса стала для сина не лише матір’ю, а й найліпшим товаришем, з яким можна було розмовляти про все цілком відверто. — Я вчила сина, що він повинен любити та поважати одну жінку усе своє життя, ніколи не сміти її вдарити, — розповіла пані Лариса. — Як тоді цілуватимеш, питала я в сина, коли хоча б раз піднімеш на кохану руку? От і навчила собі на біду... Лариса кілька років тяжко працювала у Греції, щоб мати змогу пристойно потім жити у Рівному, щоб не відчувати нестатків. Купила сину авто. Зраділа, коли Володимир закохався, проте довідавшись, у кого — вибір не схвалила, бо чула про майбутню невістку багато поганих слів. Людина народжується — про неї люди пліткують, а помирає — пліткують також, а вірити всьому почутому було б просто безглуздо. Мати змирилась, поважаючи право сина на вибір дружини. Ще напередодні весілля Володимир, довідавшись, що його наречена водночас зустрічається з іншим хлопцем, спробував перерізати собі вени, та залишився живим. Весілля з коханою відбулося. У молодого подружжя народилась донечка — копія татка. Володимир працював таксистом. Хоча й жив з дружиною окремо від мами, проте поведінка невістки все більше не подобалася свекрусі. — Сину доводилось самому і їсти готувати, і оселю прибирати, і білизну прати, — стверджує Лариса. — Вони все частіше сварились, невістка хотіла подати на розлучення, проте Володимир її фанатично кохав, без Ірини не уявляв свого життя. Я переконана, що вона сина зраджувала, а Володимир їй все прощав. Коли ж молоді мирились, я раділа, сподівалася, що невістка візьметься за розум і все в них буде добре. Восени мало виповнитись два роки відтоді, як Володимир з Іриною побрались, та дожити до цієї дати молодий чоловік не зміг. Остання розмова між подружжям закінчилась трагічно. У минулий четвер вони зупинились неподалік селища Обарів, що у Рівенському районі. Про що розмовляли, правди про це вже ніхто й ніколи не довідається. — Він пробував мене настрахати, — скаже Ірина слідчим. У п’ятницю люди, які проходили біля лісопосадки, побачили «Опель-Омегу». Вікно на дверцятах з боку водія виявилось привідчиненим і звідти до дерева була прив’язана мотузка. Шия чоловіка — стягнута петлею. Слідчо-оперативна група, яка приїхала на місце трагедії, з’ясувала, що померлим є Володимир. Його смерть у прокуратурі вважають самогубством, судово-медичні експерти тілесних ушкоджень на тілі Володимира не знайшли. Мама померлого вважає, що його вбило нещасливе кохання і винить у всьому невістку, яка маніпулювала сином, як хотіла, і не витягнула його з петлі, хоча й підозрює, що була поряд, коли той робив свою останню спробу піти з життя.
