Проблемні підлітки — як більмо на оці у зовні благополучних школах. Не відомо ще випадку, щоб школи, які передбачають не тільки навчальний, а й виховний процес, позитивно впливали на «важких» підлітків. Як правило, тільки позбувшись таких дітей, вчителі полегшено зітхають. Так сталося і в одній з дубенських шкіл.
Дев’ятикласник Святослав хоч і не виявляв особливого потягу до навчання і не відрізнявся хорошою поведінкою, та не вважався надто проблемним — про це говорять і вчителі, і його однокласники. Зважали все ж на те, що хлопець ріс фактично без батьків — матір позбавили батьківських прав після того, як її було засуджено, тож про нього дбали лише бабуся і дідусь. Навчальний заклад, як стверджує директор школи Микола Черепок, завжди намагався допомогти сироті — то путівку в санаторій видадуть, то подарунок до новорічних свят, у межах можливого і фінансово підтримували. Переломним моментом у житті хлопця стала смерть його дідуся — бабця не могла приділяти онуку належної уваги, бо щодня їздила на роботу до Рівного, а виховання Святослава все більше часу проходило не в шкільних кабінетах, а на вулиці. З початку навчального року, як стверджують і вчителі, й учні, його можна було побачити в школі де завгодно, тільки не на уроках. На зауваження вчителів хлопець відповідав завжди одне і те ж: «…не маєте права, я ж сирота». І справді, за словами директора школи, держава захищає таких дітей, тому вони не мали ніякого права навіть на те, щоб перевести його до іншого навчального закладу, не кажучи вже про відрахування. Тому і доводилося вчителям неодноразово вислуховувати з вуст підлітка лайку на свою адресу та стежити за тим, щоб деякі учні з молодших класів, вважаючи хлопця своєрідним авторитетом, не піддавалися його впливу. Коли ж кілька місяців тому повернулася з місця відбування покарання його мати, хлопець взагалі став некерованим. Тож інцидент, яким завершилось перебування Святослава в цій школі, тут вважають закономірністю. Того дня, розповіла заступник директора з навчально-виховної роботи Вікторія Дацюк, вона була відповідальною по школі. Після обіду, коли на навчанні залишились тільки діти молодших класів, вона в коридорі побачила Святослава. Вчителька попросила його покинути приміщення, мовляв, нічого йому тут робити у позаурочний час. Хлопець пішов, та невдовзі повернувся. Пані Дацюк ще раз його попросила, напевно у більш різкій формі, після чого дев’ятикласник вдарив вчительку в обличчя і зник зі школи. Свідками побиття вчительки були школярі. Звичайно ж, про вчинок учня було повідомлено й правоохоронців. Синець під оком вчительки — красномовно свідчив про дії школяра. Відбувся суд, який призначив покарання у вигляді штрафу 20 гривень. Вчителька, хоч і вважала це покарання надто м’яким, та не стала домагатися продовження справи. Наступного дня до школи прийшла бабуся Святослава, попросила вибачення і запропонувала перевести свого онука до іншої навчального закладу. Таким чином, за словами директора школи пана Черепка, інцидент було вичерпано. Втім, пані Людмила, бабуся Святослава, хоч і не має претензій до школи, та вважає, що цього випадку могло б і не статись, якби вчителі більш гуманно ставились до її онука. Святослав розповів, що заступник директора при кожній нагоді намагалась принизити його перед однолітками, називаючи його маму образливими словами. За словами Святослава так було й того злощасного дня, коли він повернувся у школу, бо відвідував гурток КВК. — Заступник директора взяла мене за барки і обізвавши «хамом», виставила за двері, — розповідає хлопець, — я вирішив провчити Вікторію Дацюк і пішов до завуча, щоб поскаржитись. А вже за кілька хвилин вона увірвалась до кабінету і дала мені ляпаса. Я не стримався і дав здачі. Вона мене часто ображала. Наступного дня, як стверджує бабця Святослава, керівництво школи без її відома підготувало всі необхідні документи для того, щоб перевести онука до іншого навчального закладу і лише після цього її поставили перед фактом. Звичайно, за словами пані Людмили, її внук далеко не подарунок, але і ті методи психологічного тиску на дитину також не прийнятні для виховання. Тому вона переконана, що заступник директора сама спровокувала той інцидент, щоб згодом розпрощатися з учнем, якого незрозуміло з яких переконань чомусь більше, ніж інших недолюблювала. …Тепер Святослав навчається в іншій школі, причому закінчуватиме 9 клас екстерном, тобто вчителі його бачитимуть лише під час складання іспитів.
