В Європі допускається імітація поцілунку щічками (”акколада”). На сході поцілунок у губи у високопоставлених чоловіків — норма. Вважається, що ті, хто цілується, передають часточки свого подиху. Але він табу при зустрічі з європейськими партнерами і максимум — поцілунок тричі в щоки. У Скандинавії, Японії й Китаї будь-який поцілунок — це дуже непристойно, його замінюють легким поклоном. В африканських країнах, колишніх європейських колоніях, дотримуються етикету Заходу. А от у диких племенах цілують землю, по якій пройшов вождь, але один одного ні — вірять, що через поцілунок можна забрати дух у людини.
Путіну довелося пояснювати У червні 2006 року на десятках сайтах під новиною про те, як президент Росії поцілував 5-річного туриста в животик, з’явилися сотні звинувачень у двозначності дій Путина. На першій же Інтернет-конференції ВВП пояснив, що йому просто захотілося потискати хлопчика, який видався йому схожим на кошеня. А розцілованого Микиту відразу ж забрали з рідної Коломни на дачу подалі від розмов. Кілька днів малюк відмовлявся митися. А коли зважився, то щіткою тертися не став — шкода. Під час березневого саміту Ліги арабських держав-2010 італійський прем’єр Сільвіо Берлусконі палко цілував руку лівійського лідера Муаммара Каддафі. При цьому Каддафі розгубився і швидко витер руку об одяг: подібне для суворих лівійських правил не припустиме. Крім того, Каддафі відрізняється особливою педантичністю в дотриманні етикету. Політологи відразу назвали жест відвертим запобіганням: Лівія — одна з найбільших експортерів газу, нафти й обладнання для Італії. Уряд Італії від коментарів утримався, а Берлусконі не був збентежений, мовляв, вони з Каддафі дружать вже багато років.
Брежнєв став символом злиття Німеччини Генсек Брежнєв не соромився цілуватися завжди, зі всіма і довго. Що зробив і під час зустрічі з генсеком ГДР Еріхом Хонеккером у 1971 році в аеропорту Шереметьєво. Знімок викликав шок на Заході — для європейців цілування неприйнятне, та ще й на такому високому рівні. Пізніше цей акт привселюдної любові був зображений на «Берлінській стіні» Дмитром Врубелем. А коли її ламали, картина стала «символом епохи» — злиття радянського режиму з Заходом: НДР і ФРН.
Черномирдін: не винен він Цей поцілунок облетів сотні видань: прем’єр-міністр Білорусі В’ячеслав Кебіч просто впився губами в тодішнього главу уряду РФ Віктора Черномирдіна. Йшов 1994 рік, Кебіч бажав продовжити своє прем’єрство і намагався встановити міцні зв’язки з Москвою, вбачаючи в Черномирдіні щось на зразок «патрона». Очевидці стверджують, що ініціатором поцілунку в авто був саме він, а Черномирдін намагався звільнитися. Але ця наполегливість все одно не допомогла Кебичу добитися бажаного.
Кронпринцеса Вікторія розділила суспільство Скандалом обернулося весілля кронпринцеси Швеції Вікторії 19 червня 2010 року, яка безперестанку цілувала руки нареченого Даніеля Вестліга, свого тренера з фітнесу. Весілля транслювалося телеканалами, фото розтиражували газети, і суспільство розкололося на два войовничих табори: демократів, які обожнюють принцесу за сміливість, і консерваторів, які прагнуть зберегти чистоту королівської крові. Молодята зустрічалися сім років — з 2002 року, перш ніж батьки і прем’єр-міністр дали згоду на цей шлюб. Без благословення принцеса позбулася б права на престол.
Іуда: поцілунок з секретом ”На деяких картинах пишуть, що Іуда нібито цілує Ісус у щоку, але насправді це був поцілунок у губи, — стверджує отець Тарас Борщевський, заступник директора Українського католицького університету. — На Сході він символізує обмін подихом, життям. Тобто Іуда разом зі зрадою ще й передав Ісусу своє життя як отруєну квітку».
”Віднесені вітром”: поцілунок, приправлений цибулею Під час зйомок у «Віднесених вітром» перед кожним поцілунком Кларк Гейбл (Ретт Батлер) наїдався цибулі і часнику. так він, маститий актор, мстив партнерці, молоденькій акторці Вів’єн Лі. Одного разу, обурена тим, що працює по 10 годин на день, а Кларк закінчує знімальний день рівно о 18.00, спересердя вигукнула: «Нібито клерк у юридичній конторі!». Слова передали Кларку, і кожен поцілунок тепер був з непідробними сльозами на очах.
”Поцілунок у паризькій мерії” Знімок був зроблений французьким фотографом Робером Дуано в 1950 році і, через 30 років розтиражований плакатною компанією, став дуже знаменитий. Оскільки знімок нібито був спонтанним, кілька пар «впізнали» себе на портреті і зажадали багатотисячний гонорар в автора. Тільки тоді Дуано зізнався, що ніколи не посмітив би так знімати людей — такі парочки рідко бувають «узаконеними». Виявилося, що знімок був постановочним, а актори (Франсуаза Борне і Жак Карто) вже одержали гонорар — Дуано вислав їм по копії фото буквально через кілька днів після зйомки.
