Сергій Тимченко розповів про особливості та пріоритети земельної реформи:
— Я — кризис-менеджер, якому Президент України доручив навести порядок у земельній сфері, а саме — позбутися черг, викорінити хабарництво, погасити заборгованість з видачі актів. Не секрет, що земельна сфера — одна з найбільш корумпованих, тут чи не щодня порушуються кримінальні справи за фактом хабарництва. Зараз влада єдина і є політична воля навести порядок у країні: прокуратура, МВС, СБУ співпрацюють з нами, — їм також поставлено ці завдання.
Загальна площа України — 60,4 мільйона гектарів, з них 42 млн. — площа сільгоспугідь. Ми — аграрна країна, і з реформ у земельній галузі починається підйом економіки в цілому. Земельна реформа в країні проходить вже 20 років. За цим показником ми маємо усі шанси увійти до Книги рекордів Гіннеса, як країна з найдовшою земельною реформою. Нині тут «лідирує» Мексика — 22 роки. Тому вже час набратися сміливості та взяти на себе відповідальність, завершивши цю реформу.
Важливу роль має прийняття закону «Про земельний кадастр»: він вже прийнятий парламентом, підписаний Президентом і набирає чинності з 1 січня 2012 р. Цей закон передбачає створення державного кадастрового реєстратора, а районні управління земельних ресурсів працюватимуть у режимі «єдиного вікна». Всі дані будуть зберігатися в єдиній електронній базі, все буде зафіксовано — це наведе порядок у земельній сфері. Тому на часі — перехід від паперового варіанта до електронного.
Законопроект «Про ринок земель» затверджує, що володіти землею в Україні можуть: фізичні особи — громадяни України; фермерські господарства; держава чи територіальні громади. Загалом у нас немає нормативно-правової бази щодо землі. Наша мета — не допустити обезземелення селян! Проте існує обмеження як на продаж, так і на оренду землі. Ми зацікавлені у довгостроковій співпраці: тоді людина насправді дбає про землю. Іноземці та компанії з іноземними капіталами не зможуть володіти українською землею — їм не дозволяється її купувати.
Щодо вартості української землі, то всі експерти стверджують, що вона недооцінена на кілька порядків. Ціна на землю буде постійно і стрімко зростати. Наприклад, ціна за 1 га землі в Західній Європі сягає 10-30 тисяч євро, у Східній — 3-5 тисяч євро. У перший рік зняття мораторію українська земля, яка є кращою за якістю, ніж в інших країнах Європи, коштуватиме максимум 500 євро за гектар. Але це, звичайно, явно занижена ціна. Є три основні показники, що впливають на темпи зростання цін на землю або її оренду. Перший — це консолідація земель у єдині, більші, інвестиційно привабливі масиви. Відповідну законодавчу базу прописано в законопроекті «Про ринок земель». Другий показник — це розвиток інфраструктури агропромислового комплексу: під’їзних шляхів, залізничних віток, елеваторів, зерносховищ, техніки тощо. Третій — це контроль і підвищення якості грунтів, недопущення деградації земель, як це відбувається нині. Всі ці заходи земельною реформою передбачено.
Учасниками медіа-клубу були також Надзвичайний та уповноважений посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко, голова Федерації профспілок України, народний депутат Василь Хара, член ради партії «Фронт змін» Андрій Пишний.
Валентин Величко, який уже 11 років працює в Україні, розповів про особливості українсько-білоруських відносин, заявивши, що «нас об’єднує не тільки велика ріка Дніпро і спільний кордон, але й спільна історія, адже ми вийшли з Київської Русі. Україна для нас не тільки сусідка, але й братерська країна». Посол також охарактеризував сучасний економічний стан Білорусі, зокрема, підкресливши, що в цій країні з населенням 9,6 млн. дуже низький рівень безробіття — 0,7%.
Голова Федерації профспілок України (ФПУ), народний депутат Василь Хара у своєму виступі, зокрема, надав інформацію щодо судових справ за позовами органів прокуратури до ФПУ: станом на 6 жовтня за позовами органів прокуратури до суб’єктів господарювання ФПУ подано 125 позовних заяв, з них 1 — до ФПУ. «Починається з профспілок, а далі що?» — ставить риторичне запитання Василь Хара.
Член ради партії «Фронт змін» Андрій Пишний прокоментував державний бюджет наступного року:
— Державна програма соціально-економічного розвитку та Державний бюджет України на 2012 рік — ось два головні документи, які визначають, як виглядатиме Україна в наступному році. Проте тут є багато питань. Бюджет — як кишеня, до якої українці кладуть, а правляча партія — забирає. Щоб цей бюджет покращити, його потрібно переписати, зробити заново. Партія «Фронт змін» має свої плани і пропозиції стосовно цього: освіта, наука, медицина, українська книжка мають бути пріоритетами для розвитку. Коли мене запитують: «А чому ми повинні вам вірити?», я завжди відповідаю: «Ви вірте в Бога і вірте в себе, а з політиків — питайте!».
