Дослідження свідчать, що склад міських твердих побутових відходів приблизно такий: папір, картон – 20-40%; харчові відходи – 21-45%; скло – 3-12%; залізо і його сплави – 10%; пластмаси – 1,5-5%; деревина – 1,5-5%; гума і шкіра – 1-4%; текстиль – 4-7%; алюміній – 1%; інші матеріали – 1-3%.
Звичайно, не все, що ми викидаємо, завдає шкоди навколишньому середовищу – органічні відходи навіть корисні, бо удобрюють землю. Терміни розкладання органічних відходів мінімальні, але, накопичуючись на міських полігонах, вони створюють неприємний запах і приваблюють комах і гризунів, які розносять різні інфекційні захворювання. У той же час, вважається, що газ метан, який виділяється органічними відходами на звалищі, сприяє глобальному потеплінню.
Потрібно пам’ятати про такі факти:
- скло розкладається більше як 1000 років;
- газетний папір – від одного місяця до одного сезону;
- звичайний офісний папір – два роки;
- картонні коробки – протягом трьох місяців;
- поліетиленові пакети – 100-200 років;
- пластикові пляшки – близько 180-200 років;
- металеві банки – 10 років;
- старе взуття – 10 років;
- автоакумулятори – близько 100 років;
- фольга – більше як 100 років;
- електричні батарейки – 110 років;
- гумові покришки – 120-140 років;
- алюмінієві банки – 500 років.
Щоправда, фахівці стверджують: терміни розкладання деяких речей є дуже приблизними. Наприклад, щодо поліетиленових пакетів. У багатьох українських джерелах наводиться термін їх розкладання 100-200 років. Деякі західні джерела наводять цифру 500 або навіть 1000 років. Однак встановити точну цифру неможливо з тієї причини, що пластикові пакети використовують трохи більше 50 років, і термін розкладання вчені встановлюють лише експериментальним шляхом. У той же час, екологи кажуть, що навіть біорозкладні пакети, можливо, ніколи не будуть розкладені повністю. Це пов’язано з тим, що коли вони розкладаються до найдрібніших частинок, мікроорганізми не хочуть їх переробляти. Таким чином, мікрочастинки пластику й далі існуватимуть у непереробленому вигляді, хоч неозброєним оком їх і не видно. Вплив цих частинок на природу вченим ще слід вивчити.
Для того щоб скло і кераміка під дією води перетворилися на більш дрібні речі, буде потрібно понад мільйон років, але в землі вони можуть зберігатися нескінченно довго.
Термін розкладання паперу не дуже великий, але свинцеві барвники зі стоками потрапляють до водойм, роблячи воду непридатною для пиття, отруюють ґрунт і все, що на ньому росте.
Одними з найбільш небезпечних відходів є батарейки та енергоощадні лампи, що містять ртуть. Одна батарейка, як вважається, забруднює 20 метрів площі або 400 літрів води.
