Ще не встигли забутися враження від виступу Валерія Леонтьєва, як до Рівного завітала Крістіна Орбакайте, концерт якої відбувся у кінопалаці «Україна» минулої неділі.
Оскільки ці дві події розділяло лише трохи більше тижня, багато хто висловлював побоювання, чи буде успішним концерт Крістіни. Але, як виявилось, проблем із фінансами, принаймні у тисячі рівнян немає, і зал знову був повний. Можливо, цьому сприяла дещо нижча ціна квитків — від 50 до 120 гривень. А можливо, те, що саме цю співачку полюбляють наші земляки, котрих, залежно від рівня власної відвертості, люди називають або підприємцями, або бандитами. Кілька місцевих представників цього прошарку суспільства були помічені разом із своїми супутницями. Крім них, концерт відвідали місцеві «базарники», просто підприємці, їх нащадки різного віку із друзями і подругами на шпильках, тобто весь місцевий «бомонд». Публіка була переважно молода й багата. Принаймні дівчаток-фанаток, котрі тихо мріяли про автограф кумира, у холі кінотеатру було лише троє. Показово те, що наші люди, чи то навчені гірким досвідом затримок концертів, чи то з якихось особистих причин, сходилися довго й запізнювалися на 15-30 хвилин. Розпочала концерт Крістіна у джинсовій безрукавці, чорних бриджах типу лосин, поверх яких була одягнена шифонова спідниця, і в чорних чобітках. У співачки зараз коротка зачіска, щось схоже на каре. Впродовж концерту Орбакайте тричі змінювала окремі деталі свого туалету. Незмінні чорні лосини супроводжували її до кінця концерту, хоча, визираючи з під червоної вечірньої сукні, вони виглядали дещо незвично. Пісні звучали різні — від найстаріших до найсвіжіших хітів, якими Крістіна завершувала свій виступ. Судячи з гучності аплодисментів, найбільше публіці сподобались пісні про Ріо-де-Жанейро, «Теперь я знаю, ты на свете есть», останній дует з Авраамом Руссо «Я не отдам тебя никому», щоправда, без Авраама і, звичайно, «Мой мир». Щодо аплодисментів і квітів, то їх було малувато. Глядачі з бокових секторів кінотеатру майже ввесь час сиділи незворушно, тож щоб збільшити ефект і задати ритм, барабанщику доводилося допомагати глядачам, інакше Крістіна залишилася б без оплесків. Можливо, це пов’язано з тим, що, як вона сама сказала, на її концерти приходять чоловіки або скромні, або круті, від яких, як то кажуть, емоцій не дочекаєшся. Мабуть, саме останнім і була присвячена грайлива пісня зі словами «Сделай так, чтобы я улыбнулась, если ты всемогущий такой». Якщо чесно, від Орбакайте очікувалось чогось більшого. Але костюми й її самої, й її балету, розмах і рівень шоу були, м’яко кажучи, скромними. Рівне, звичайно, не Ріо-де-Жанейро, але валізи з-під апаратури зі сцени можна було й прибрати. Виявляючи певну зневагу до публіки, вони мирно стояли впродовж всього концерту, захаращуючи праву третину сцени, через що все дійство відбувалося зі зміщенням вліво. Співачка дозволяла собі прямо перед глядачами витирати зайву вологу зі спітнілого тіла великою шматою і роздягатись-одягатись на сцені, причому без художньо-еротичного виправдання. Незважаючи на заявлений на афішах живий звук, він був живим далеко не завжди. Орбакайте продемонструвала в окремих піснях, що співати вона вміє й може, але не завжди хоче. Хоча той, хто хоч раз спробував одночасно танцювати і гарно співати, скаже вам, що це просто неможливо. Тому коли після активних танців і чистесенького співу Крістіна, важко дихаючи, оголошувала наступну пісню, виникало логічне запитання, а як же вона щойно співала?! Щоб розвіяти сумніви менш прискіпливих слухачів, після кожної пісні Крістіна не забувала, голосно прицмокнувши в мікрофон, розсилати повітряні поцілунки й зізнання в коханні. В той же час, незважаючи на те, що це був явно не її день — двічі в кінопалаці вибивало електроенергію, постійно з’їжджав мікрофон, розірвалась перука, Орбакайте трималася чудово. Володіла ситуацією, намагалася спілкуватися з доволі «холодним» залом і хоч якось розворушити його. Крістіна чудово рухається і граціозно танцює, втілює різноманітні образи, тобто працює на сцені професійно. Було неприємно спостерігати, як після завершення концерту вона розкланювалася перед залом, який дружно ринувся до виходу, не спромігшись виразити подяку за двогодинну програму. Добре й те, що завдяки організаторам подібних концертів рівняни мають можливість порівняти виступи розкручених зірок і зробити власні висновки.
