38-річний майор міліції Володимир Яковець, старший слідчий слідчого відділу Сарненського райвідділу внутрішніх справ, загинув у п’ятницю о 23.15 у власному помешканні. Він пустив собі кулю в серце з табельної зброї. Про те, що оперативник з 15-річним стажем зробив це випадково, необережно повівшись з пістолетом, колеги покійного не вірять. Хоча б якихось причин, які змусили б його накласти на себе руки, також ніхто не вбачає. Сам Володимир жодних передсмертних записок не залишив.
Як вдалося дізнатися кореспонденту «РВ», Володимир о дев’ятій ранку у п’ятницю заступив на чергування в слідчо-оперативну групу та мав звільнитися лише через добу. Однак пізнього вечора він відпросився у чергового ненадовго забігти додому, чи то щоб повечеряти, чи щоб привітати з днем народження молодшого сина, якому у той день виповнилося вісім років. — Разом з дружиною та двома синами віком 11 та 8 років Володимир винаймав квартиру неподалік райвідділу міліції, — розповідає прокурор Сарненського району Олександр Вадзіцький. — Саме туди він з дозволу чергового й пішов, прихопивши з собою й табельну зброю. Хоча то був день народження сина, Володимир спиртного не вживав, гостей у них не було, жодних сімейних скандалів — також, в квартирі була, так би мовити, буденна і спокійна обстановка. І раптом, коли дружина вийшла на кухню, а діти гралися в сусідній кімнаті, пролунав звук пострілу... За фактом смерті Володимира ми зараз проводимо дослідчу перевірку, лише за її результатами можна буде вирішувати, чи є підстави для порушення кримінальної справи. На сьогодні ж відповідей на запитання, які нас цікавлять, ми не маємо. Так, якщо допустити, що Володимир застрелився зумисне, то які тому причини? В сім’ї у нього було все гаразд, на службі також жодних проблем, скоріше навпаки. Володимир Яковець був одним з найдосвідченіших і найкращих працівників райвідділу, начальство ним нахвалитися не могло. У той день, коли він чергував, в районі також нічого резонансного не трапилося, міліціонери мали справу лише з черговими сімейними скандалами, дрібними крадіжками, хуліганством. Одне слово, немає жодних підстав думати про те, що хтось чи щось могли довести Володимира до самогубства. Втім, всі обставини справи ще з’ясовуються. Говорячи про смерть Володимира Яковця, Олександр Вадзіцький мимоволі проводить паралель з аналогічним випадком, з яким мав справу, коли керував прокуратурою Володимирецького району. Нагадаємо читачам «РВ», першого липня 2004 року у службовому кабінеті застрелився перший заступник начальника Володимирецького райвідділу міліції капітан Петро Бедик. — Тоді було простіше, оскільки покійник залишив після себе кілька записок, в яких звинувачував у своїй смерті тодішнього начальника міліції, — пригадує прокурор Вадзіцький. — Але кримінальна справа, порушена тоді за фактом доведення до самогубства, згодом була закрита, конкретних доказів не виявилося. Самі працівники Володимирецького райвідділу між собою вину керівника визнавали, а на допитах говорили слідчим інше. Для понад сотні працівників Сарненського райвідділу смерть Володимира Яковця стала цілковитою несподіванкою. — Він був одним з кращих з-поміж нас, справжнім фахівцем своєї справи. За характером завжди спокійний, ніколи ні на що не скаржився. Вдома у нього також був лад і спокій, він радів, що ось-ось отримає двокімнатну квартиру у будинку, збудованому нещодавно для працівників міліції. Сподіваємося, ту квартиру осиротілим дітям і дружині Володимира таки дадуть... Володимира Яковця поховали у селі Карасин Сарненського району, звідки він родом. Рідні і близькі провели його в останню путь без відповіді на запитання, як і чому його спіткала смерть. Не знає цього й начальник УМВСУ в Рівенській області Сергій Піддубний: — Ще не відомо, чи це самогубство, чи необережне поводження зі зброєю. Якщо з’ясується, що таки самогубство, то доведеться визнати, що того дня на людей масово зійшло якесь чортове запаморочення, яке важко пояснити. Саме тієї ночі у Сарненському районі, наскільки мені відомо, восьмеро людей наклали на себе руки.
