Вони нерідко опиняються під колесами автомобілів навіть тоді, коли ідуть по пішохідних переходах. Небезпечне сусідство з автомагістраллю вже не раз закінчувалося трагічно для мешканців і Білої Криниці, і Антополя Рівенського району. Але моторошні подробиці смерті дівчинки, яку минулої суботи збив автомобілем капітан ДАІ Олександр Ковальчук, шокували всіх.
«Нову сукню вдягну лише у неділю!» У п’ятницю, 6 липня, десятирічна Інна Пальчевська, яка мешкає у селі Біла Криниця, приміряла довгу спідницю. Одягнувши туфлі на високих підборах, крутилась, як дзига, роздивляючись перед дзеркалом. — Ти ліпше покажи нам нову сукню, яку пошила тобі мама, — попросила племінницю тітка Оксана. — Я її одягну в неділю. Тоді й приходьте! Побачите, якою я гарною у ній буду! — відповіла їй Інна. І як не вмовляли дівчинку мама з тіткою, Інна була невблаганною і в сукню того дня так і не вбралася. ...А в неділю Інна вже лежала в труні. На дівчинці була не сукня, яку пошила для неї мама, а біла, весільна, в яку її одягнули, плачучи від горя, родичі. До одинадцятиріччя, яке Інна мала відзначати 9 серпня, дівчинка не дожила. Намалював на шафі... людину у труні Тарас та Лариса Пальчевські виховували п’ятеро дітей. Найстаршому Вадиму вже 12 років, Олегу — вісім, Віталику — чотири, а Богданчику лише півтора року. Люблячою нянькою для найменшого братика стала єдина донька Пальчевських — Інна. Дівчинка дуже любила малювати. Віталик, дивлячись на сестричку, також малював, щоправда, здебільшого лівою рукою. Сестричка вчила його ще й літери писати. А минулої суботи хлопчик вразив рідних, намалювавши крейдою на шафі... труну з людиною. Здивована вчинком сина, Лариса відразу стерла малюнок. Жінка згодом скаже, що у неї не було того дня ніяких передчуттів про біду, за хатньою роботою вона просто не мала часу реагувати на містичні речі, які коїлись навколо. Лариса готувала їжу для своєї великої родини. Спекла коржі на торт і попросила, щоб донька збігала в магазин за згущеним молоком. — Я не хочу йти в магазин, бо там сьогодні вже була, — сказала Інна мамі. — Мусиш збігати ще раз, Вадик сам би туди охоче пішов, проте він трохи прихворів, температуру має, отож мусиш йти ти, — відповіла Лариса доньці. У суботу був сильний вітер, небо затягнуло хмарами, ось-ось мав розпочатися дощ. Інна ще трохи посиділа на ганку та й каже мамі: — Дай мені шапку, бо буде холодно! — Навіщо тобі зимова шапка? Люди тебе засміють! Йди одягни хустину. Інна послухалась маму, проте на голову одягнула... чорний шарф, який витягнула з трюмо. У ньому й пішла з братом Олегом у магазин. А наоcтанок сказала мамі: — Ви оселедці на «шубу» без мене не ріжте, я повернуся і сама зроблю салат. — Добре, а ти не поспішай, бо ще буряки на салат не зварилися, — відповіла доньці Лариса. Брат зупинився і врятувався Поблизу домівки Пальчевських працюють два магазини, та жінка дозволяла ходити дітям лише у той, що розташований на тій стороні, що й їхній будинок. Щоб потрапити в інший магазин, доводилось переходити дорогу, а це робити ризиковано у Білій Криниці навіть дорослим. Та цього разу згущеного молока у магазині не виявилось, отож діти пішли саме в той, в який ходити забороняла мама. Щойно вони ступили на пішохідний перехід, як зупинились «Жигулі», щоб пропустити дітей. Інна сміливо пішла на «зебру», а Олег на якусь мить зупинився. Саме це й врятувало йому життя. А його сестричка тим часом опинилась на лобовому склі автомобіля «Хюндай Поні», який мчав дорогою. Невже київський водій, капітан ДАІ Олександр Ковальчук, не побачив пішохідного переходу? Дорога у Білій Криниці в ту пору була ще сухою, дощ пішов пізніше, отож ніби й жодних перешкод для того, щоб пропустити пішоходів, у капітана не було. Водій впав на коліна перед батьком — Прибіг додому малий, увесь труситься, кричить та плаче. Я не розумію, що сталося, а Олег каже: «Інну машина збила, там біля другого повороту, — розповість згодом журналістам, втираючи сльози, Лариса. Коли батьки Інни з’явились на місці трагедії, своєї доньки там не знайшли, лише побачили її капці та розкидані на дорозі гроші, які дівчинка тримала до удару в руках. Свідки розповіли, що водій, який збив дівчинку, першим до неї підбіг. Схопив на руки. Поклав її у міліцейське авто рівенських даішників, які оперативно прибули на місце ДТП, бо чергували неподалік, та повіз в обласну дитячу лікарню. В Інни ще прослуховувався пульс. — Коли мені сказали, що доньку збила машина, я схопив гроші та поїхав у лікарню, — розповів кореспонденту «РВ» Тарас Пальчевський. — До Інни мене не впустили. А під дверима побачив чоловіка, в якого були руки у крові. Він зігнувся та щось шепотів. Лише пізніше я зрозумів, що він молився. Запитав у незнайомця, що він робить у лікарні. У відповідь почув, що він збив дівчинку. Потім до нас вийшли лікарі. Врятувати життя Інни вони не змогли. Водій впав на коліна та почав просити у мене вибачення. Я відповів, що ми всі перед Богом ходимо, судитися я з ним не буду, але робити винною у цій ДТП мою доньку також нікому не дозволю! Ця трагедія — наука для всіх нас, бо не можна їздити з такою швидкістю, з якою летів дорогою нашого села міліціонер, який повертався з пасажирами з Почаєва. Гроші доньки не повернуть Провести Інну в останню дорогу зібралось кілька сотень мешканців Білої Криниці, прийшли її друзі, однокласники, вчителі, рідні, близькі та сусіди. Такого багатолюдного похорону ще не було у цьому селі. — Ми одягнули доньку у весільну сукню, вона лежала у труні, ніби спала, — продовжує згорьований батько. — Інна така гарна. Виглядала як жива. Олег так перелякався після ДТП, що спершу сказав, що на цвинтар проводжати сестру не піде. Нам навіть радили показати дитину лікарю, проте потім він трохи заспокоївся. Ми сподіваємось, що той жах він згодом забуде. До нас приїхали четверо чоловіків із столиці. Це були рідні водія, який збив нашу доньку. Вони привезли конверт з грошима для поховання Інни. Скільки в ньому було грошей, я не рахував, швагро потім мені сказав, що знайшов усередині чотири тисячі гривень, та гроші мені доньки не повернуть. Півторарічний Богданчик, розглядаючи портрет сестрички, що була йому нянею, водить по ньому маленьким пальчиком та намагається щось сказати. Він ще не розуміє, що більше ніколи не бавитиметься з Іннусею. Капітана звільнили «заднім числом» Виконуючий обов’язки прокурора Рівенського району Юрій Мельник запевнив кореспондента «РВ», що його підлеглі ретельно розслідують ДТП у Білій Криниці, і за фактом загибелі дитини порушать кримінальну справу. А тим часом пішохідна «зебра», яку капітан ДАІ проігнорував на Рівенщині, стала кінцем його міліцейської кар’єри. Пан Мельник повідомив, що ще минулої п’ятниці з’явився наказ про звільнення капітана Ковальчука з органів міліції. Звісно, у кращих правоохоронних традиціях Ковальчук перестав бути міліціонером за… день до скоєння ДТП у Білій Криниці. І пішов з «органів»... за власним бажанням.
