Одна із прикмет цивілізованого міста — відсутність бродячих собак. У Європі цю проблему вирішили шляхом відкриття притулків та стерилізації собак. В Україні вуличних собак тепер теж не вбивають, принаймні офіційно. Все інше зроблено як завжди. При наявності у Рівному щонайменше чотирьох тисяч бродячих псів, притулок, про створення якого урочисто повідомляла міська влада, розрахований на… сорок собак. Причому грошей на те, щоб годувати собак, не передбачено.
Після заборони стріляти у псів міські чиновники просто відмахнулися від цієї проблеми, намагаючись перекласти її вирішення на волонтерів і зоозахисні організації. Однак із невпинним зростанням кількості собак на вулицях міста впоратися власними силами вони не могли. Тоді й прийшло нарешті розуміння того, що проблема бездомних псів — це комунальна проблема, яка заважає нормальному життю городян. Після довгих суперечок у лютому 2011 року було виділено 60 соток землі під комунальний притулок на вулиці Київській і визначено фінансування. Через півтора року, минулого тижня, комунальний притулок для собак нарешті офіційно почав працювати. Але як з'ясував наш кореспондент, побувавши у притулку, свою місію — захистити тварин від жорстокого знищення і водночас очистити місто гуманними методами від собачих зграй — ця установа поки що виконати не зможе. Центру стерилізації і спецзасобів для виловлювання вуличних псів тут все ще немає, не кажучи вже про необхідні воду та газ, щоб готувати собачу їжу, немає також і господарських приміщень. Гучні заяви міської влади про створення у місті комунального притулку для бродячих тварин вилилися в дуже незначні дії — встановлення зеленої металевої огорожі і 14 літніх кліток-вольєрів для собак. На це, за словами завідувачки притулку Тамари Лук'янчук, витратили торік 200 тисяч гривень. Ще для притулку, щоправда, виділили кошти на стерилізацію тварин і набрали штат працівників: трьох сторожів, водія і ловця собак.
Коментарі Тамара Лук'янчук, завідувачка притулку, голова громадської зоозахисної організації "Під егідою": — Щодня до мене і в КАТП-1728, якому підпорядковується притулок, надходить з різних районів міста по декілька дзвінків-повідомлень про місця розташування бродячих собак. Ще коли їх два-три, ми виїжджаємо за ними. Втім, коли в тому місці одночасно 15-17 собак, ми нічим не можемо допомогти, адже у нас не вистачає вольєрів для утримання собак — це найголовніша проблема. Нині ми одночасно можемо утримувати не більше 40 тварин, якщо розміщувати їх по троє. Але не всі тварини вживаються. Після стерилізації на 10 днів, доки не знімуть шви, ми кожного собаку поміщаємо в окремий вольєр. У нас вистачає коштів на стерилізацію псів і ми навіть до кінця року їх всі, можливо, не зможемо витратити. Але через нестачу вольєрів стерилізуємо усього 20-25 собак на місяць. Хоча могли б з 50, якби збільшити кількість вольєрів хоча б вдвічі. Влада обіцяла збудувати на території будиночок — стерилізаційний центр і підвести воду. Навіть виділила на це з міського бюджету цього року 295 тисяч гривень. Але досі жодних робіт не починали. Тож я не впевнена, що цього року стерилізаційний центр встигнуть збудувати. Влада обіцяла встановити більше вольєрів, якщо залишаться кошти після будівництва стерилізаційного центру та підведення води. Але оскільки їх нібито не залишається, то, зрозуміло, що цього року очікувати на додаткове житло для псів не доводиться. Хіба лишень — на будки. Допомогти взялися школярі міста, які виготовляють їх на уроках праці. Стерилізувати собак возимо у ветеринарну клініку на вулиці Соборній біля Будинку офіцерів. Якби збудували стерилізаційний центр, то ветеринар працював би тут на місці і ми економили б бензин. Та й менше було б ризику, що собаки втечуть, як це вже було, коли ми вимушені були навколо клініки за псом бігати. Ще не забезпечені ми ні спецодягом, ні рукавицями, ні спецобладнанням для виловлювання собак. Доводиться все робити голіруч. Так, біля школи №9 ловили агресивного собаку, то ловець хоч був у рукавицях, але тварина прокусила їх і зачепила палець. Добре, що у мене є намордники від моїх колишніх собак, це допомогло вгамувати пса. Очікувати на спецодяг і обладнання можемо аж наприкінці жовтня чи в листопаді після відповідного рішення сесії міськради. Ловити, вистреливши спеціальною сіткою, яка пса накриває — це і тварині менший стрес, і людина не наражається на небезпеку. А поки що я не можу змушувати свого працівника йти з голими руками на агресивну тварину. Щодо умов роботи притулку, то нині ми ходимо по воду на розташовану поруч АЗС. Приносять її сторожі та волонтери. Нам потрібно приблизно 40 літрів на день. В одному з вольєрів встановили газовий балон і плитку, які придбала наш волонтер. На ній готуємо їжу для собак. А харчі приносять члени нашої організації та волонтери. На день потрібно 16-20 літрів каші, молоко, кефір. Це приблизно на 50-70 гривень. Ще в одному з вольєрів зберігається господарське обладнання, адже іншого місця для нього поки що нема. Волонтери також купили холодильник для зберігання продуктів для тварин. Сторожі чергують у металевому вагончику, в якому неможливо перебувати ні в спеку, ні у мороз також. Тож якщо не збудують стерилізаційний центр, я не впевнена, що взимку притулок зможе працювати. Утеплення потребують також вольєри для собак. І думаю, що в холодну пору року ми не зможемо проводити стерилізацію. Ми сподіваємося на допомогу рівнян. Грошима можна допомогти, вкинувши їх у встановлені у зоомагазинах скриньки на вулиці Шкільній, у "Злата Плазі", "Еко-маркеті", при вході у м'ясний павільйон на вулиці Сагайдачного. Також очікуємо на допомогу волонтерів у годуванні собак, прибиранні вольєрів. Маємо потребу в ошийниках, повідках, намордниках, мисках для собак, відрах для готування їжі та ін. Всіх бажаючих допомогти в утриманні собак у притулку або ж стати господарями для собак просимо телефонувати за номером 40-12-60. Володимир Хомко, міський голова Рівного: — На створення притулку за всіма вимогами законодавства потрібно приблизно 3,5 мільйона гривень. Це більше, ніж на дитячу лікарню. Ми будемо давати на притулок кошти частинами. Так, торік 300 тисяч гривень на нього витратили, і цього року — стільки ж. Закладемо й наступного року у міському бюджеті теж якусь суму. Цього року частину коштів, передбачених на притулок, перекинули на стерилізацію собак. Адже стерилізація одного пса коштує 250 гривень. Чи будемо ще будувати вольєри? Витрачатимемо гроші для притулку на те, що скаже громадська організація і міські депутати. Цього року збудуємо будиночок для стерилізаційного центру та інженерні мережі. Нині проект цього будівництва на експертизі. Плануємо завершити будівництво до кінця цього року. Втім, стерилізаційний центр ще не буде готовий, бо до нього є спеціальні вимоги, приміром, у ньому обов'язково мають бути стіни, обкладені лицювальною плиткою. А на це потрібно майже 400 тисяч гривень. Тобто облаштування притулку для собак за всіма вимогами законодавства — це справа не одного року. Олег Рудич, ветеринар приватної клініки "Копелов": — Як на мене, стерилізація — найкращий варіант для зменшення кількості бродячих псів на вулицях міста. І цей спосіб безпечний для собак. Не можу сказати, за скільки років він дозволить вивести всіх безпритульних собак, але їх з кожним роком ставатиме менше. Самка раз у шість місяців народжує по кілька цуценят. Тому якщо цей процес не зупинити, Рівне буде переповнене безпритульними тваринами. Скільки нині є собак на вулицях міста — я не знаю. У середньому вони живуть десять років. Але все залежить від ваги: великі живуть набагато менше за тих, які мають до п'яти кілограмів. Маленькі пси живуть 15-17 років, незалежно від того, домашні вони чи безпритульні. Звісно, вуличний собака живе менше від домашнього, проте не набагато. Стерилізація однієї собаки в нашій клініці коштує в межах 200 грн., якщо вага невелика, то 100 грн. До речі, для міста, думаю, операції можна здешевити, витрачаючи кошти лише на наркоз. Навіть я б після роботи міг на добровільних засадах робити стерилізацію.
