30річного рівнянина Віктора Рудика застрелили у березні 2001 року, проте його убивця Григорій Полюга отримав покарання лише у травні цього року.
...Віктор возив рівнян своїм мікроавтобусом за товаром на базар в Одесу. Один з таких рейсів став для водія фатальним. У той березневий день у салоні «Мерседеса» було троє жінок та чоловік. Саме останньому з них дорогою нібито стало погано. Віктор дав пасажиру пігулки. Коли проїхали селище Бабин, «хворий» попросив, щоб водій зупинився, мовляв, йому треба на кілька хвилин вийти на повітря, бо знудило. Коли Віктор загальмував, у руках «хворого» з’явився пістолет. «Всім лягти і не кричати!» — наказав пасажир, вмить «одужавши». Віктор не розгубився та спробував вибити пістолет з рук пасажира. Зробити цього не вдалося, бо у салон увірвався його напарник. Вони скрутили переляканих жінок, заклеїли їм роти скотчем та відібрали гроші. А самого Віктора вбили. Він був для них небезпечним, бо міг виказати грабіжників. Одного з них — Григорія Полюгу з Новояворівська Львівської області раніше возив на базар в Одесу. Той прикидався підприємцем, проте жодного товару не купував, метою поїздки Григорія була скоріше «розвідка», щоб переконатись, де й коли саме найзручніше скоїти заплановане пограбування. Скоївши злочин, Полюга зі своїм напарником Олегом зникли. Одна з жінок зуміла розв’язатись, а по тому допомогла звільнитись від пут іншим жінкам. Вони десь півтори години блукали лісом, доки не вийшли до автозаправки. Звідти зателефонували до міліції. І хоча особи грабіжників, їхні місця проживання оперативникам вдалося встановити, затримати їх не зуміли. Григорія Полюгу впіймала поліція Польщі, куди він втік та скоїв ще кілька грабежів, зокрема, вчинив збройний напад на власника обмінного пункту та підстрелив поліцейського. У грудні 2002 року в Міністерство юстиції Польщі було направлено клопотання про видачу Григорія Полюги як особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину на території України. У березні 2003 року польський Мін’юст таку згоду дав, однак через те, що Полюга притягувався до кримінальної відповідальності на території Польщі, його видачу відстрочили. Полюгу у Польщі засудили до 15 років позбавлення волі, а по тому Мін’юст Польщі задовольнив клопотання Генеральної прокуратури України про видачу Полюги — спершу для проведення з ним необхідних слідчих дій, а потім — для суду. Після закінчення розслідування Полюга потрапив на лаву підсудних апеляційного суду Рівненської області. Під час перших допитів Полюга переконував, що Рудика не вбивав, проте своєї причетності до скоєння злочину не заперечував, зокрема, до пограбування: — Я не вбивав водія. Мій колега (підсудний назвав тільки його ім’я — Авт.), з яким ми пограбували підприємців, намагався забрати у мене з руки пістолет і натиснув на спусковий гачок. Куля влучила Рудику в голову. Після цього він забрав гроші і пістолет. Там було 13 тисяч доларів і ще якась сума в гривнях. Пізніше, в готелі у Львові, він дав мені лише півтори тисячі доларів. Стало відомо, що Полюга позичав дві тисячі доларів під заставу свої квартири, і йому треба було негайно повернути борг, інакше дружина була б без квартири. І гроші він повернув. Апеляційний суд Рівненської області засудив Григорій Полюгу до 15 років позбавлення волі. — Спочатку він відбуде покарання за скоєні злочини у Польщі, а по тому його повернуть в Україну, де 15 років він сидітиме у колонії. Полюга має відшкодувати потерпілим гроші, які у них відібрав, — повідомила «РВ» Неля Клімашевич з прокуратури Рівненської області, яка була державним обвинувачем на цьому процесі. Мама Віктора Рудика — Ніна Арсентіївна вироком залишилась невдоволена, вона вважає, що вбивця сина має бути покараний на довічне позбавлення волі, отож вирок апеляційного суду вона буде оскаржувати. Ніна Рудик ніколи не зможе простити убивцю сина.
