Сьогодні вже шостий день фізкультуру та спорт в області очолює нова людина. Місце начальника відповідного управління з подачі голови обладержадміністрації за згодою з Держкомспортом обійняв Анатолій Гірак, який до цього очолював центр бойових мистецтв «Бусі-до», а також викладав в університеті «РЕГІ». Попереднього начальника, Миколу Петренчука, нова влада вирішила не люструвати, залишивши в управлінні на посаді заступника. Поперднього заступника начальника облспортуправління Анатолія Бардусова відправили на заслужений відпочинок.
— Головні напрямки своєї роботи вбачаю у вирішенні кадрових питань, а також у покращенні матеріально-технічної бази, — заявив під час зустрічі з журналістами Анатолій Гірак. — Особливо уважно маю намір вивчити питання спортшколи на вулиці Здолбунівській, тієї, яку свого часу у майже готовому стані передали під ринок. Я хочу повернути цю школу назад спортсменам, адже у місті практично нема спортивної візитки. Проект цієї спортшколи був схвалений не де-небудь, а на ВДНГ СРСР. Якщо її терміново не повернути для потреб спорту, то за кілька років вона вже буде ні до чого не придатною. Крім цього, дуже хочеться, щоб у Рівному з’явився палац спорту, який можна було б використовувати як у спортивних, так і в культурних цілях. — Ви як представник східних єдиноборств маєте намір змінити пріоритети розвитку видів спорту в області? — Усі види спорту, які досягли певних результатів, будуть розвиватися і надалі. Але крім того, хотілося б більше уваги приділити таким суто українським видам одноборств, як гопак та спас. — Управління фізкультури та спорту у минулі роки проводило чимало спільних змагань з обласною федерацією футболу, багато турнірів було заплановано і на цей рік, чи не будуть переглянуті ці плани? — Якщо між управлінням і федерацією були якісь домовленості і вони мають нормальний вигляд, то звісно — ніхто від них відмовлятися не буде. Я лише кілька днів, як розпочав роботу, а тому тільки входжу у курс справ. — Що скажете про спідвей? — Не так багато в Україні мототреків та спідвейних команд. І хоча це неолімпійський вид спорту, думаю, не варто втрачати те, що вже надбано. Розвитку спідвею буду сприяти максимально. — Стара обласна влада не хотіла співпрацювати з владою Рівного у питаннях ремонту стадіону «Авангард» та підтримки команди «Верес». На вашу думку, нова влада змінить свою позицію щодо цього? — Завдання нової влади — не стояти на місці. Позицію щодо стадіону та «Вересу», можливо, й варто змінити, проте ці питання треба детальніше вивчити, а тоді приймати рішення. — Чи відбудеться об’єднання вашого управління з управлінням у справах сім’ї та молоді, і яке управління поглине інше? — У приватній розмові у Держкомспорті мені дали зрозуміти, що питання об’єднань управлінь вирішуватиметься на місцях. Тому буде це об’єднання чи ні, я не знаю. Щодо того, хто кого поглине — у нас на місяць близько 40 заходів, в управління у справах сім’ї та молоді — 2-3, робіть висновки, хто кого поглине. — Чи продовжуватимете ви й надалі викладати в РЕГІ та проводити тренування? — Основний мій вид діяльності — державний службовець. Тому тренувати й викладати буду, але в тих обсягах, які не будуть суперечити моїй роботі в управлінні. — А часу вистачить? — Сподіваюся, адже мій робочий день розписаний з 8-ї години ранку до 10-11 вечора. — Розкажіть трішки про себе, про свою родину. — Народився я у 58-му році у Комунарську Луганської області. Проте вже через два місяці мої батьки повернулися до рідних країв в с. Попівці Гощанського району. У 1975 році закінчив Тучинську середню школу, після чого вступив до технічного училища №2 хіміків у Рівному. Вступив туди насамперед тому, що там я міг займатися дзюдо, видом спорту, який на той час я дуже любив. Далі була армія, робота на льонокомбінаті, а також інших підприємствах. У 1992 році я став секретарем МЖК, при цьому виконуючи функції начальника відділу кадрів. Потім вступив на навчання до університету «РЕГІ», закінчив його і почав там викладати. Згодом написав книгу, яка стала єдиним в Україні підручником з карате, затверджденим Міністерством освіти та науки України. Зараз працюю над кандидатською дисертацією. Не палю, алкоголь вживаю помірно, віддаю перевагу легким винам. Одружений. Дружина Марія колишня працівниця льонокомбінату, а нині бухгалтер громадської організації. Маю двох дітей: доньку Мирославу, яка одружена і мешкає у Хмельницькому, та сина Дмитра — учня ліцею. Крім того, маю 8-місячного онука.
