Першого серпня президент США Барак Обама звернувся до американського народу з оптимістичною промовою. Він визнав, що падіння ВВП виявилося набагато меншим, ніж передбачалося, і заявив про початок відновлення економіки.
”Ми отримали звіт стосовно ВВП. Як виявилося, в останні місяці економіка поводить себе краще, ніж очікувалося», — сказав Обама. Напередодні його виступу Національне бюро економічного аналізу (NBER) опублікувало дані щодо валового внутрішнього продукту США. У другому кварталі 2009 року ВВП впав на 1%. Це значно менше, ніж -6,4% у першому кварталі. Саме це Обама назвав позитивом. Крім того, у липні на 0,4% збільшилися реальні доходи населення після падіння на 1,2% у червні. Ще одне приємне для Штатів явище: у травні країна імпортувала на 26 млрд. дол. більше, ніж продала за кордон. Це теж своєрідний позитив — у 2008 році розрив перевищував 60 млрд. дол. Президент США віддав належне програмам пожвавлення економіки, які допомогли виправити ситуацію. Їх десятки, і всі вони працюють у трьох напрямах, які адміністрація Обами вважає пріоритетними. Перший — збільшення зайнятості. Зокрема, програма American Recovery and Reinvestment Plan стимулює створення 3,5 млн. робочих місць. Другий — збереження житла американців. На це спрямована програма Making Home Affordable Refinancing, що зачепить до 18 млн. сімей. Третій — стабілізація фінансових ринків. Зовні ситуація виглядає безхмарною, однак насправді вона дуже погана. У серпні міністр фінансів США Тімоті Гайтнер визнав, що урядові програми не дають належного ефекту. Він заявив, що масштабне обмірковування майбутніх заходів з підтримки економіки відбудеться восени 2009 року. Можливості уряду Штатів уже на межі. З 1 жовтня 2008 року дефіцит бюджету збільшився з 388,6 млрд. дол. до 1,3 трлн. дол. У липні дірка у бюджеті США досягла рекордного показника — 181 млрд. дол., це кілька річних бюджетів України. Витрати скарбниці зросли до 332,3 млрд. дол., тоді як доходи скоротилися до 151,5 млрд. дол. Головною і наразі не вирішеною проблемою фінансового сектора США залишається різке падіння попиту на кредити. Ще одна проблема — безробіття. У 2009 році воно зросте до 9,3%, у 2010 році — до 9,8%, повідомила економічний радник Обами Христина Ромер. Для порівняння, на початку 2008 року безробіття у Сполучених Штатах не перевищувало 5%. Усе це означає, що економіка США не поспішає відновлюватися, незважаючи на стимули. А далі може бути ще гірше. Про це говорять визнані гуру економіки — Алан Грінспен, Джозеф Стігліц, Нуріель Рубіні і навіть Уоррен Баффет. У серпні колишній голова ФРС Алан Грінспен дав зрозуміти, що рекламоване відновлення — лише результат вливання в економіку мільярдів доларів. Як тільки гроші закінчаться, зростання зупиниться. «Думаю, у нас все буде добре у наступні шість місяців. Ми спостерігаємо відновлення будівництва і продажів автомобілів, але цей процес не матиме продовження», — зазначив він. Професор Університету Нью-Йорка Нуріель Рубіні наприкінці серпня написав у Financial Times, що світова економіка може стабілізуватися в другій половині 2009 року, і її чекає «анемічне зростання» протягом кількох років. Однак Рубіні, як і Грінспен, попередив: влада зіткнеться з серйозними проблемами, якщо вирішить згорнути масштабні фінансові та грошово-кредитні стимули. Є ще одна небезпека, дуже актуальна для США. За словами Рубіні, якщо уряди спробують боротися із зростаючим дефіцитом бюджету за допомогою підвищення податків, вони підірвуть відновлення економік. Однак і зворотний варіант не кращий. Якщо держави змиряться з величезними дефіцитами, то зростуть інфляційні очікування. Як наслідок, підвищаться відсоткові ставки за кредитами. А це, у свою чергу, теж придушить економічне зростання. Про цю небезпеку попередив і найвідоміший інвестор світу Уоррен Баффет. «Катастрофи вдалося уникнути завдяки потужним вливанням федеральних коштів, які відіграли головну роль у рятувальній операції. Але зараз економіку США уже виписали з реанімації, і вона почала поступово повертатися до нормального життя. Проте їй, як і раніше, дають величезні дози грошових ліків, і незабаром нам доведеться зіткнутися з їхніми побічними діями», — пише Баффет. Найбільший дефіцит ВВП США у 1920 роках становив 6%. Проте у 2009 році він досягне приголомшливого рівня у 13%, або 1,8 трлн. дол. Хто його покриє? ”У фінансовому сенсі США ступають на незвідані землі. При якому рівні чистого боргу щодо ВВП країна втратить бездоганну фінансову репутацію, ніхто не знає. Навіть за неймовірнішими припущеннями, грошовому верстату у Вашингтоні доведеться працювати у три зміни», — констатує Баффет. Він закликав не допустити некерованого зростання боргу і вкидання грошової маси, в результаті чого розтане купівельна спроможність долара. Тези Баффета підтвердив професор Гарвардського університету Наяна Фергюсон. «Яким би не був економічний ефект від цих заходів, одним з наслідків стане величезний дефіцит держбюджету, який 2009 року перевищить 12% ВВП, або 44% від загального обсягу витрат», — впевнений професор. За його оцінкою, найбільш вірогідний сценарій розвитку подій у США виглядає так. Великий дефіцит бюджету потребуватиме великого фінансування, і Штати повинні будуть збільшити прибутковість облігацій. Тим не менше, навіть цього може бути недостатньо для залучення потрібних сум з усього світу. Отже, Федеральній резервній системі доведеться збільшити обсяг викупу казначейських цінних паперів США. У результаті, сильно зростуть відсоткові ставки у доларах, і Штати вразить небачена інфляція.
