Влада США розсекретила президентську Директиву № 59, в якій вперше дається уявлення про те, як адміністрація тодішнього президента Джиммі Картера у 1980-х роках мала намір перемагати й виживати в ядерній війні з Радянським Союзом.
Директива, підписана Картером в 1980 році, була одним із найбільш спірних документів періоду холодної війни. Вона розширювала повноваження президентів США щодо використання ядерної зброї, аж до заподіяння попереджувального ядерного удару по противнику. Завданням цього удару було нанесення максимального економічного збитку і фактичне обеззброєння СРСР — "супротивник повинен втратити можливість використовувати свою військову міць та зазнати непоправної шкоди". Планувалося, що високі технології будуть використовуватися для виявлення радянських ядерних об'єктів, у тому числі в країнах Східної Європи та Північної Кореї. Ці об'єкти планувалося вражати точково, а при необхідності наносити повторний удар. Автори Директиви 59 вважали, що використання ядерної зброї проти регулярних підрозділів радянської армії не призведе до апокаліпсису, однак вони розраховували, що війна буде затяжною — на виявлення всіх цілей, гідних точкового ураження ядерними ракетами, могли піти "дні й тижні".
