У Рівне на виставу сама Матіос не приїхала, хоча й планувала. Керівництво Чернівецького театру наголошує, що перед ними питання брати «Дарусю» в репертуар чи ні не стояло. Насамперед тому, що події у народній драмі «Солодка Даруся» відбуваються на Буковині, звідки родом і сама письменниця.
— Робити інсценізацію за настільки непростим прозовим твором — дуже складно, — наголошує режисер вистави Людмила Скрипка. — Але ми не соромимося, що обрали саме цей твір. За рік показів «Дарусі» (прем’єра відбулася у березні 2008. — Авт.) не було жодної вистави, щоб у кінці публіка довго не відпускала акторів.
Щось подібне й у Рівному. По завершенні кожної з чотирьох вистав публіка, зворушена трагічною історією, аплодує чернівчанам. «Солодка Даруся» — розповідь про селянське життя 30-50-х років через історію молодої селянки, яка у дитинстві, піддавшись на провокації агентів НКВС, видала рідного батька, через що повісилась її мати. Емоційний шок позбавив героїню розуму та мови — виконавиця головної ролі Наталія Гунда навіть за годину до початку вистави налаштовується — не промовляє жодного слова.
До речі, Наталія Гунда тривий час працювала в Рівному, під керівництвом директора театру Володимира Петріва. А в нього до цього проекту особливе ставлення — як зізнається Петрів, читаючи цю книгу, він плакав. А також хотів би побачити цей проект у виконанні рівненських акторів. Натомість адаптувати твір до сценічного втілення у Рівному не було кому.
