Ця місцевість є не тільки цікавою, а й близькою для українців. Адже так склалося історично, що тут – одна з найбільших у Польщі українських діаспор, а Вармінсько-Мазурське воєводство – побратим Рівненської області. І нам є чому повчитися – починаючи від місцевого устрою до серйозних змін у власному світогляді.
Край тисячі озер - так називають Вармінсько-Мазурське воєводство за рекордну кількість водойм, які на його території. Хоча насправді озер в цих місцях ще більше – близько чотирьох тисяч. Найбільше з них – Снярдви (113,8 км?), найглибше – Ганьча (108,5 м), а найдовше — Єзьорак (27 км).
Тож щоб відпочити біля води, більшості місцевих мешканців достатньо лише вийти з дому та трохи прогулятися. Навіть практично в центрі старого міста Ольштина протікає річка Лина, де спокійно плещуться качки та лебеді. А в теплу пору тут проходять змагання веслувальників.
«Щоби не сталося, а Лина все плине», - усміхаються тутешні.
Ще, розповідають, тут не спроста надзвичайно багато парків – це дотримання так званої «концепції зеленого міста», яку останні роки почала активно втілювати в життя місцева влада, запрошуючи до співпраці молодих архітекторів.
У місцях для відпочинку чимало фонтанів і дерев'яних мостів. Кажуть, навіть так звану об'їзну дорогу тут зумисне побудували так, аби проїжджаючи нею через саме місто, було видно миловидні пейзажі та найяскравішу архітектуру.
Цікаво, що більшість архітектурних споруд Ольштина має такий вигляд, як багато століть тому. Місто не постраждало в часи Другої світової війни. Зруйнувалися з часом лише трамвайні колії, але два роки тому був втілений в життя проект з їх реконструкції і нині вулицями курсують «тихі», майже безшумні трамваї.
Цей транспорт хоча й суттєво розвантажив автошляхи, проте є швидше окрасою міста і навряд чи окупиться. Адже місцевого населення тут близько 175 тисяч осіб.
За найяскравішими враженнями потрібно прямувати в Старе місто. Дорогу сюди знайти легко, орієнтуючись на верхівки історичних будівель та шпилі костелів.
При вході - Висока Брама. Неподалік зосереджені й інші пам'ятки.
Зокрема, костел Святого Якуба (Якова), побудований в середині чотирнадцятого століття, який вважається одним із найкращих зразків цегляної готики в Польщі, та католицька церква Матері Божої Королеви Польщі з баштою, висотою 58 метрів (звели храм 1915 року за проектом архітектора з Берліну Людовика Дигми. На олтарі збереглися настінні розписи, яким уже понад століття, а інтер'єр прикрашають фрески з зображеннями хрещення Польщі, Грюндвальдської битви та ін).
Донині збереглася закладена в ті часи вулична мережа і частина міських укріплень, а багато будинків споруджені на середньовічних фундаментах.
Справляє враження і вуличний амфітеатр, де влітку проводять концерти та театральні вистави.
Серед крамниць і міських кафе розташована й колишня редакція, а тепер музей «Газети Ольштинської», перший номер якої був випущений у квітні 1886 року. Відтоді це польське видання виходило безперервно аж до 1939–го.
Площа в центрі Старого міста має назву Рибна. Колись сюди привозили для продажу рибу. Декілька прилавків залишилося до цього часу, але торгують за ними продавці квітами, сувенірами та польським бурштином.
Біля входу через Високу Браму – оригінальне приміщення бібліотеки. Сама книгозбірня класична.
Втім в Ольштині функціонує ще й мультимедійна бібліотека. Вона розміщена в приміщенні планетарію, тож має і відповідне оформлення.
Брати в користування тут можна не лише книги, а й диски. А повертати не обов'язково в час, коли відчинена кногозбірня - їх можна залишити в спеціальному ящику поруч будівлі.
Ще один символ міста – вчений Микола Коперник. Йому за те, що тут мешкав і працював у місцевому замку, присвятили аж два пам'ятники. Зокрема, погруддя польського астронома, яке розміщене позаду місцевого замку, і його стілець, який вважається одним із найвідоміших місцевих туристичних об'єктів.
Вважається, кожен, хто схопить Коперника за ніс і потре його, буде щасливим та успішним. Очевидно, тих, хто вірить у легенду, багато, бо помітно, що ніс вченого відполіровано сотнями рук.
Можна ще багато розповідати про Ольштин та його околиці. Ця місцевість є не тільки цікавою, а й близькою для українців. Адже так склалося історично, що тут – одна з найбільших у Польщі українських діаспор, а Вармінсько-Мазурське воєводство – побратим Рівненської області. І нам є чому повчитися – починаючи від місцевого устрою до серйозних змін у власному світогляді.
