Серед численних літературних робіт місцевих "майстрів пера", які друкувалися як за власний, так і за державний рахунок, у читачів найбільшою популярністю користувалися книги, що розповідають про історію міста. Чергову порцію такої літератури днями презентувала завідувачка відділу виставок краєзнавчого музею Галина Данильчук. Протягом усієї своєї музейної кар'єри вона спілкувалася з корінними рівнянами, представниками відомих у місті родин, з'ясовувала історію кількох старовинних вулиць. Результат багаторічної роботи вона об'єднала у книзі "Рівне у долях його мешканців".
Об'ємна книга складається з 20 публіцистичних нарисів — історій рівнян від першої особи. Частина з них була опублікована у рівненських газетах і альманасі "Погорина". Зокрема, авторка розповідає історії відомої у місті родини Михайла Носаля — священика і цілителя першої половини ХХ століття, родини актора Ігоря Жилінського, який не так давно видав книгу про театр, доктора медичних наук, гінеколога Бориса Квашенка, навіть відомого у 50-х роках футболіста Леоніда Молчановського. Крім того, про події переважно кінця ХІХ — першої половини ХХ століття йдеться і в нарисах про родини корінних рівнян, які досі мешкають на історичних вулицях — сім'ї Куліїв, Андреєвих, Дзіваків та інших. — А таких корінних мешканців насправді нині є небагато, — розповідає Галина Данильчук. — Місто було єврейським, багато родин загинуло під час війни, дехто виїхав. Я народилася в Рівному і вдома завжди лунали розмови про те, як люди жили "за Польщі", ніби в іншому житті. Зокрема, батьки згадували, що до війни тут не було поділу людей за національностями, лише за ознакою "тутешній" чи "східний". Історія Рівного весь час мене цікавила з розповідей людей. Адже японці кажуть, що історію треба вивчати від конкретної людини — і до загальних понять. У цих людських історіях зажди є безліч цікавих моментів, драматичних і трагічних, і все це відбувалося у нашому місті або на околицях на тлі історичних подій — змін влади, радянських репресій, німецької окупації, післявоєнного відновлення. Цікавим це видання є й своїми ілюстраціями — їх у книзі понад триста, з яких лише з десяток були раніше опубліковані, усі інші — з приватних архівів. Книга отримала шанс потрапити до читача накладом 300 примірників завдяки міській "Програмі підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги". Місто, очевидно, левову частку накладу забере собі, а тому автору залишать небагато — на продаж і дарування "героям" книги. Це і зумовлює чималеньку ціну — 80 гривень.
