Міліція області вийшла на слід організованого злочинного угруповання, яке привласнювало житло малозабезпечених рівнян, обіцяючи сплатити за них комунальні борги. Мовляв, за них однаково у вас квартиру відберуть, а ми — за вас розрахуємось, ще й у нове помешкання переселимо, щоправда, дещо скромніше, ніж нинішнє. Старші люди з відчаю погоджувались на таку пропозицію і опинялись на вулиці.
…Олена з чоловіком Василем мешкала окремо від своїх батьків — у двокімнатній квартирі на вулиці Відінський у Рівному. Спершу жили дружно. — Зять закінчив меліоративний факультет водного університету, вчився на відмінно, робив всім, хто просив, складні креслення, був розумним та працьовитим, аж доки не став пити горілку, — розповіла кореспонденту «РВ» теща Василя. Він був виконробом на будівництві, згодом втратив роботу, перебивався тимчасовими заробітками. Все частіше приходив додому п’яним, заважав синам вчити уроки, а потім компанії товаришів по пляшці «оселились» у подружжя. — Доньці, яка поверталась втомленою з роботи, доводилось витягувати п’яниць з хати за коміри на вулицю. Василь лаявся та погрожував, що вижене Олену з хати, бо заважає йому жити, як заманеться, — продовжила розповідь про непутящого зятя теща. Квартиру згодом приватизували. Олена хотіла її продати, поділити гроші та розпрощатися з чоловіком, проте той не дозволив. Коли ситуація в родині стала кризовою, Олена перебралась із синами у помешкання своїх батьків. Довідалася, що квартиру на Відінській хтось хоче купити, щоб переобладнати її під магазин. — Покупці мені одразу ж не сподобались, вигляд у них був шахраїв, — продовжує п. Ніна. Стара жінка, як у воду дивилась, донька квартири більше не має. Василю шахраї запропонували заплатити близько двох тисяч гривень боргу за комунальні послуги, а самого врешті-решт вивезли у Клевань, разом із усіма його речами, та показали нове «помешкання». — Василь став власником будинку з... трьох стін та нової будинкової книги, яку йому вручили. Наступного дня за нею прийшли невідомі, Василя побили та примусили написати розписку, що ні до кого претензій не має, — розповідає пані Ніна. Василя ніхто не вбивав. Він перетворився на волоцюгу, який топить своє горе в оковитій. Жінка каже, що підписи на паперах про продаж квартири не ставили ні донька, ні зять. Вони сфальсифіковані. Шахраї мають «своїх людей» у всіх структурах, які їм допомагають відбирати квартири, переконана пані Ніна. Зізналася, що хоча й сподівається на те, що міліція об’єктивно та оперативно розслідує цю справу, але на те, що донька з синами повернеться у стару квартиру — майже немає надії.
