Суддя-хабарник

1677 0

Терпець судді увірвався і він знову зателефонував… підсудному, щоб нагадати Сергію про те, що настав час розплати. …Коли раніше вже двічі судимий Сергій, син поважного татуся, втретє потрапив на лаву підсудних за скоєння крадіжки, суддя сказав, що може призначити йому 7 років позбавлення волі, мовляв, саме стільки в середньому передбачає санкція відповідної статті Кримінального кодексу України.

Терпець судді увірвався і він знову зателефонував… підсудному, щоб нагадати Сергію про те, що настав час розплати. …Коли раніше вже двічі судимий Сергій, син поважного татуся, втретє потрапив на лаву підсудних за скоєння крадіжки, суддя сказав, що може призначити йому 7 років позбавлення волі, мовляв, саме стільки в середньому передбачає санкція відповідної статті Кримінального кодексу України. А по тому — натякнув, що закон, як дишло, куди спрямуєш, туди й «поїдеш». Щоб «спрямувати» його у відповідну «колію» цього разу, підсудному треба було дати судді 800 доларів, але після декількох зустрічей сторони зійшлись на семистах «зелених». — Суддя пообіцяв, що винесе вирок, не пов’язаний з позбавленням волі, та попросив, щоб я привіз йому риби, — розповість згодом Сергій. І служитель Феміди з Шацького райсуду обіцянку виконав. Частково виправдавши Сергія за окремими статтями Кримінального кодексу України, суддя призначив йому покарання — рік позбавлення волі, призначив випробувальний термін та застосував Закон України «Про амністію» і від призначеного покарання зовсім звільнив. А тепер — хотів отримати за це винагороду. Та відчувши себе вільним, Сергій не збирався платити судді, а просто зник з його поля зору. І тоді невдоволений вершитель закону почав шукати Сергія. Телефонував додому і на мобільний, але щоразу слухавку знімали то батько екс-підсудного, то брат, то товариш. Та одного разу відповів сам Сергій. Домовились зустрітись 17 вересня 2003 року на четвертому кілометрі автодороги Шацьк-Світязь. У призначений день о 17-й годині 25 хвилин на лісову галявину заїхав «Міцубісі— Ланзер» пана судді. Сергій віддав йому гроші, але щойно суддя поклав їх у кишеню сорочки, як розгорнулися події, про які зазвичай знімають бойовики: невідомо звідки біля них з’явились оперативники з управління боротьби з організованою злочинністю, які знімали процес передачі хабара на відео. Пізніше з’ясувалося, що перед тим, як йти на цю зустріч, Сергій побував у правоохоронців, поскаржився їм на суддю-хабарника. На купюри, які він купив у банку, люмінесцентною фарбою було нанесено слово «хабар». — У 2001 році він брав у мене позику — тисячу доларів і не повертав, довелось йому про це нагадувати, — став виправдовуватись суддя. Апеляційний суд Волинської області скасував вирок стосовно Сергія як незаконний. Справу було направлено на новий судовий розгляд. Сергій визнаний винним у всіх інкримінованих йому статтях, засуджений до 4 років позбавлення волі і, завдяки амністії, звільнений від покарання. А його «благодійник» пішов у відставку, в Шацькому райсуді він більше не працює. За скоєння злочину потрапив на лаву підсудних апеляційного суду Рівенської області, органи досудового слідства інкримінували йому оголошення завідомо неправосудного вироку, скоєне з корисливих мотивів та замах на одержання хабара у великому розмірі. Державний обвинувач на процесі з прокуратури Рівенської області просив суд позбавити суддю волі на 4 роки, проте із зали суду суддя вийшов на волю. Його засуджено на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із судовою діяльністю строком на три роки та з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна. До набрання вироком законної сили запобіжний захід йому залишено попередній — підписку про невиїзд. Мобільний телефон та автомобіль хабарника суд вирішив обернути в дохід держави.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також