Зінаїда Жовтобрюх пережила за останні кілька років більше сорока судових засідань. Причиною численних позовів рівнянки cтав конфлікт із сусідами за подвір’я. Літня жінка вперто відстоює своє право на користування власним двором і… власною хвірткою, яку руйнують вже втретє.
Будинку, в якому мешкає пані Жовтобрюх, вже більше двох століть. Колись тут розташовувався єдиний ковбасний цех у Рівному, згодом — діяло похоронне бюро. Родина Жовтобрюхів заселилась до цього будинку в 1944 році. В 90-х роках вони приватизували помешкання і подвір’я. — Наш двір є присадибною ділянкою, а не прибудинковою територією, — пояснює Зінаїда Жовтобрюх. — Кілька років тому по сусідству із нами поселилась сім’я, яка вирішила збудувати на своєму подвір’ї гараж, не маючи на це жодних дозволів. А головне, вони не врахували, що підї’зд до нього можливий тільки через наш двір. Для того, щоб дістатися до свого гаража, сусіди зламали мою хвіртку і металеву загорожу. Щодня під моїми вікнами їздили машини із будматеріалами. Я зверталася у різні інстанції за допомогою, і всі чиновники стверджували, що правда на моєму боці. В 2003 році ця сім’я продала житло, і гаражем почала користуватися інша родина. Оскільки будівництво гаража було незаконним, суд зобов’язав нових власників демонтувати споруду. Але вони знесли лише три стіни, а четверта стоїть у мене під вікном. Працівники ЖКП дали сусідам вказівку звільнити подвір’я від будівельного сміття — але в дворі донині розкидані дошки і цегла. Нещодавно сусід побачив, що під ганком ми вивісили білизну і почав брудні дошки і цеглу кидати біля нашого прання. Мені тяжко все це переживати, мені вже 85 років. Я прошу чиновників змусити сусідів відремонтувати знівечений наш паркан і зламану втретє хвіртку і дати нам спокійно жити. За словами начальника ЖКП «Центральне» Валерія Мельничука, комунальникам відомо про цей конфлікт. На сьогодні сусіди пані Жовтобрюх не погодились із рішеннями місцевих судів і подала позов до Верховного Суду України. — Крапку в цьому конфлікті має поставити Верховний Суд, — зазначає п.Мельничук, — тому ми поки що не вчиняємо жодних дій стосовно вищезгаданого подвір’я, а чекаємо на відповідне судове рішення.
