Оскаржувати у Верховному, а при потребі і в Міжнародному судах рішення Апеляційного суду Рівенської області має намір Світлана Петришина — мати 24-річного рівнянина Андрія, якого засудили до семи років позбавлення волі. Після тривалого вивчення матеріалів справи Апеляційний суд визнав Андрія Петришина співучасником вбивства вчителя місцевого ліцею та винним у крадіжці з оселі жертви телевізора. Його ж 25-річний товариш Володимир Горбов, який проходив по даній справі як організатор і безпосередній виконавець вбивства, отримав 13 років позбавлення волі.
За висновком судово-медичної експертизи, на тілі потерпілого було виявлено 23 тілесних ушкодження. В матеріалах справи зазначено, що конфлікт між вчителем та Горбовим виник через те, що Володимир викинув через кватирку на подвір’я порожню пляшку з-під пива. Господар оселі, розсердившись за таку поведінку Горбова, зробив йому зауваження, адже той міг поранити когось з перехожих, хто йшов вулицею. Замість того, щоб визнати провину, Володимир повівся агресивно та штовхнув господаря. Сварка між ними закінчилась тим, що Горбов схопив на кухні ножа та вдарив ним у спину вчителя. За версією слідства, Андрій Петришин намагався відтягти господаря від Горбова, коли останній гукнув його на допомогу та накинув шнур на голову господарю. А потім Горбов заподіяв ножове поранення в живіт вчителю, яке й виявилось смертельним. Дівчина, яка була свідком інциденту, закричала: — Не зачіпай його, кинь ножа! Сусіди потерпілого чули цей крик, шум бійки, але ніхто з них і не спромігся зателефонувати у міліцію чи хоча б поцікавитись, що коїться вночі у сусіда. А через деякий час ті ж сусіди почули цокіт підборів. Незнайомка втекла. Цього безцінного свідка знайти так і не вдалося. А саме вона могла б розповісти всю правду про ту ніч в оселі вчителя, назвати всіх, хто там був, і або зняти, або ж навпаки — підтвердити обвинувачення людям, які потрапили на лаву підсудних. А потерпілий, якого вона також могла врятувати, якби викликала вчасно меддопомогу, тим часом помер. Світлана Петришина вважає, що її сина засуджено безпідставно: — Я ледь не знепритомніла, коли почула вирок суду. Не могла повірити почутому. Тим більше, точно знаю, що в ту ніч cин спав вдома. Знаю, яким чином була ця справа проти мого Андрія сфабрикованою, які методи морального та фізичного тиску застосовували до нього, щоб вибити ті зізнання. Мій син і адвокат розповідали про це на суді, але на то ніхто не зважав. А доля мого Андрія була вже вирішена наперед. Колись дивилася передачу по телевізору про те, як безневинного хлопця посадили в тюрму. Я не могла повірити, що таке може бути в реальному житті. Напевно, за таку невіру Бог мене і покарав, на власному гіркому досвіді. Втім, я не збираюся сидіти склавши руки — обов’язково оскаржуватиму цей вирок, бо мій син нікого не вбивав.
