Лазня на вулиці Шевченка у Рівному для багатьох рівнян — не просто місце відпочинку, а традиція. Є відвідувачі, які ходять туди паритися, відколи лазня запрацювала — з 60-х років минулого століття. У вихідні там можна зустріти і чиновників, і депутатів, і бізнесменів. А ось нові власники закладу, брати Свистуни, паритися у цій лазні не люблять. Мабуть, саме тому недавно на дверях відвідувачі прочитали оголошення: наприкінці червня лазня тимчасово припиняє працювати.
Активніші любителі пари уже зібрали понад сотню підписів під зверненням до Рівненської міської ради і збираються її пікетувати на наступній сесії 21 червня. Бо хоч лазня на Шевченка давно у приватній власності, вона стоїть на міській землі, яку наприкінці 90-х МПП «Моріон» отримало у постійне користування саме для обслуговування лазні та котельні. Вже потім навколо закладу розбудували торгові приміщення.
Про можливе закриття лазні говорять ще з 2016 року, відколи «Моріон» викупили брати Свистуни. Попередній власник підприємства, а заодно і лазні Вадим Павлюк про заклад дбав. Його позаочі навіть називають «банщиком». Але продавши «Моріон», п. Павлюк відкрив нову лазню на вулиці Дворецькій і начебто йому вигідно, щоб на Шевченка стара лазня закрилася, а брати Свистуни й не проти.
Святослав Стельмащук, відвідувач лазні на Шевченка та підприємець:
— Маємо інформацію від працівників «Моріону», що у лазні хочуть створити склад взуття (брати Свистуни є власниками мережі магазинів «Шара» у Рівному. — Ред.). Також подейкують, що коли Павлюк продавав «Моріон», він мав домовленості зі Свистунами, що ті закриють лазню на Шевченка, як тільки він відкриє свою. Частина людей спершу і перейшла на Дворецьку, але там — для мажорів, дорого. Та й пара значно гірша. У лазні на Шевченка — і це підтвердять всі, хто туди ходить — ексклюзивна пара. Приміщення сконструйоване так, що коли нагрівається, то пара не пече, як у більшості нинішніх лазень. І недорого: година — 120 грн., дві — 200 грн., а якщо більше — то 300 грн. і хоч цілий день парся. Я відвідую лазню тричі на тиждень, фактично у всі дні, коли вона відчинена: у п’ятницю, суботу та неділю. У понеділок — жіночий день.
Лазня не збиткова, там завжди є багато людей. Я більше 100 підписів за два дні зібрав. І то зараз — не сезон, багато людей у відпустках. Не менше 50 відвідувачів підуть відстоювати лазню на сесію міської ради. Якщо Свитунам невигідно її утримувати, хай відмовляються — хтось інший це робитиме. Ми навіть готові створити кооператив. У Луцьку досі діє три комунальні лазні, між іншим. І ніхто не каже, що вони збиткові.
Ігор Свистун, співвласник МПП «Моріон»:
— Лазню не закриваємо, а лише зменшуємо кількість робочих днів. Із 26 червня вона працюватиме тричі на тиждень: у п’ятницю, суботу та неділю. Жінкам буде кілька годин у п’ятницю зранку, бо їх ходить небагато — дванадцять зазвичай. Чоловіків натомість чимало: 30-40 на день у вихідні. За місяць, можливо, буде два робочих дні. А на осінь, якщо вдасться знайти можливість економити на комунальних послугах, лазня працюватиме у повному режимі. Нині ж ми витрачаємо близько 5 тис. грн. лише на газ за день роботи закладу.
Ніхто склад у лазні робити не буде — це лише чутки. Не було також жодних домовленостей із Вадимом Павлюком. Коли він передавав нам корпоративні права, просив, аби ми дали йому лазню в оренду, але ми не домовилися. Можливо, він сильно і хотів, аби лазня на Шевченка закрилася, бо ж відкрив свою, але лазня «Моріон» — традиційна, це вже бренд, тому закрити її не можна. Багато рівнян туди ходить десятки років, тому вона працюватиме у будь-якому разі. Якщо нам підуть на уступки з комунальними платежами (можливо, законодавство передбачає якісь пільги для підприємців), ми будемо її розвивати, аби вона працювала тільки з одним санітарним днем на тиждень. Вартість для відвідувачів ми не піднімаємо.
У 2016 році ми зробили частково косметичний ремонт у лазні. Повністю відремонтувати її не можемо, бо потрібно буде закрити заклад хоча б на місяць, а багатьох відвідувачів це обурить. Вже другий рік говорять, що лазня закривається, але я хоч раз особисто таке заявляв? Я до лазні не ходжу, бо немає часу через надмір роботи, але мрію про це. У Карпати, коли їду на відпочинок, то заходжу у тамтешні лазні. Їхній вигляд мене спонукає якнайшвидше модернізувати і нашу лазню.
Алла САДОВНИК.
