Нещодавно одразу в кількох рівненських газетах з'явився матеріал «Місцеві вибори-2015: запасайтесь попкорном» Івана Місюри (автора, якого ніхто у громадсько-політичному середовищі Рівного не знає) про потенційних кандидатів на посаду міського голови Рівного. Вирішив і я висловити своє бачення, можливо, комусь буде цікаво.
Хомко - фаворит?
Очевидно, одним із фаворитів майбутньої кампанії є діючий міський голова Володимир Хомко. Зізнаюся, свого часу, в 2008 році, я й сам голосував та на партійних зборах агітував за пана Володимира. Якщо вже зовсім відверто, то наш голова й зовсім не найгірший. Досить інтелектуальний, поміркований, коли його слухаєш - хочеться йому вірити. В.Хомко має непоганий досвід, як управлінський загалом, так і у сфері житлово-комунального господарства. Серед усіх потенційних кандидатів він найдосвідченіший в управлінні містом. Ну, це об'єктивно, бо керує він містом уже майже 7 років. Але це дає не лише переваги, але й демонструє низку слабких місць.
По-перше, це відсутність принципової позиції з багатьох важливих питань. Трохи дивно чути від міського голови фрази на зразок: «я тут ні до чого», «мені все одно», «як депутати вирішать, так і буде», «це не моя компетенція». Ну хто ж має брати відповідальність за стан справ у місті, якщо не міський голова? Чи це стосується незаконних будівництв, чи оренди майна, чи виділення земельних ділянок у центрі міста. Чомусь навіть громадські активісти з журналістами частенько добиваються кращих результатів. Вдалося ж їм зупинити захоплення землі на Пагорбі Слави чи в парку. Було б бажання, можливості завжди знайдуться, як було за часів головування Чайки.
По-друге, не подобається у діях п. Володимира його підхід «і вашим і нашим». Згадати хоча б події Революції гідності. З одного боку, і на Майдані виступав, і нібито підтримував, але щоб захистити спокій голови ОДА В.Берташа, через суд забороняв акцію протесту під стінами ОДА, подаючи абсолютно безглуздий позов. Та справа із судовою забороною мала дуже символічне значення.
Ну і, по-третє, не менш важливе. В місті не видно кардинальних змін. Навіть бачення стратегії, куди ми рухаємося, що будуємо, чим відрізняємось від інших міст, які галузі розвиваємо. На жаль, схоже, Володимир Євгенович змирився з неможливістю змінити щось кардинально і намагається ефектно, та не завжди ефективно вирішувати поточні проблеми. Прикладом може бути угода з корейським інвестором щодо впровадження єдиного електронного квитка у громадському транспорті, доля якої залишається невтішною.
За наявною інформацією, Володимир Хомко станом на сьогодні може розраховувати на підтримку близько 20% виборців, які готові взяти участь у виборах. Але цього замало для перемоги. Тому варто проаналізувати, хто ще має які шанси обійняти «головне крісло» на Соборній.
Якщо не Хомко, тоді...
«Треба шукати когось із «нових» на голову», - частенько можна почути від людей, з якими мені доводиться спілкуватись. «Когось молодого треба, аби не Хомко», - кажуть. Рівень недовіри до Володимира Євгеновича досить високий, навіть більший, ніж довіри. Ну але хто, немає іншого Чайки, чи свого Садового. Не подумайте, що я фанат останнього. Перелік осіб, які хочуть і можуть скласти конкуренцію досить обмежений. Чимало людей, які могли б принести користь місту просто не хочуть брати на себе цю ношу. І якщо не станеться чогось надзвичайного, то вибір неХомко належить зробити з кількох потенційних претендентів.
Серед тих хто активно веде публічну діяльність в місті, і реально може на щось претендувати - Олег Червонюк, Дмитро Якимець, Сергій Рибачок, Святослав Євтушенко та Ігор Мічуда. Можна назвати ще з десяток інших, але не бачу за рахунок чого вони можуть перемогти.
Більше того, якщо в бюлетені будуть усі вище перелічені потенційні кандидати, тоді голоси розпорошаться і Володимир Євгенович знову стане головою. Але це лише за однієї умови - якщо вибори будуть відбуватись так як зараз, в один тур. Щоправда, давно обговорюється внесення змін у законодавство про місцеві вибори, за якими вибори міських голів великих міст пропонується провести у два тури. Проте, говорять всяке, а закон діє старий і немає ніяких гарантій, що його змінять.
Ігор Мічуда, голова Асоціації ОСБ Рівного, погодився очолити Рівненське відділення Державної архітектурно-будівельної інспекції. Це, звісно, не заперечує його потенційної участі у виборчих перегонах, але ставить запитання: а навіщо? Можливо, краще синиця в руках, ніж журавель в небі. Пан Мічуда продовжує активно популяризувати свою діяльність у засобах масової інформації. Очевидно, він хотів би мати своїх представників у міській раді, хоча б з числа тих самих членів Асоціації будівельників чи голів ОСББ. Також нагадаю, він має негативний досвід участі у довиборах до обласної ради, на яких набрав менше 1000 голосів. Та й на останніх парламентських виборах він публічно висловлювався на підтримку Дмитра Якимця.
Якщо проектувати результати минулих виборів на шанси кандидатів то серед найбільш популярних кандидатів є Дмитро Якимець та Олег Червонюк, які показали непоганий результат на парламентських перегонах 2014 року.
Олега Червонюка, власника рівненського льонокомбінату, можна було б розглядати як реального конкурента Хомку. З управлінським досвідом, впізнаваний, зі структурою ГО «Льонокомбінат» та власними засобами масової інформації. Ця команда точно братиме участь у міських перегонах, вони хочуть бути представленими в обласній та міській радах. Але мені важко уявити як можна суміщати керівництво підприємством та містом. На додачу історія з сином, яка постійно понижує рівень його підтримки. Сам Червонюк ніяк не проявляє інтересу до посади міського голови Рівного, чи я щось пропустив?
Святослав Євтушенко також показав непоганий результат на минулих парламентських виборах. Досить активно в публічній площині він працює і зараз. Основну ставку в кампанії він робив на свої досягнення на посаді директора «Санком-Рівне». Зараз він чи то відсторонений від виконання обов'язків, чи то звільнений із займаної посади. Про причини таких змін дізнатися не вдалося, але були проблеми в «Санкому» з Антимонопольним комітетом, і з «колегами» з КАТП-1728, зокрема через небажання сплачуватим борги. Відповідні справи розглядалися і розглядаються в судах. Тому, щоб Євтушенку претендувати на найвищу посаду в місті, потрібно якось пояснити ситуацію і знайти собі нову справу. Наразі він реєструє громадську організацію «Свідоме Рівне», але чи це достатній стартовий майданчик для підкорення найвищих висот рівненської політики, навряд.
Сергій Рибачок, екс-голова Рівненської ОДА, теж міг би скласти конкуренцію в боротьбі за головування у місті. Подейкують, він планував йти на вибори. Та чи то щось змінилося, чи поки боїться фальстарту, але належної активності в медіа-просторі не проявляє. Коли ж журналісти сайту «ВСЕ» поцікавились чим займається екс-очільник області, пан Рибачок розповів про острозьку райраду, викладацьку роботу, політичний консалтинг, і жодного слова про Рівне. Натомість згадав, що подумує про балотування в обласну раду. Можливо, після посади голови ОДА йому хотілося б повернутися на керівні посади в області, зокрема зайняти крісло голови облради? Для цього варто стати членом потужної політичної команди. На сьогодні рейтинговим в області є Блок Петра Порошенка «Солідарність». Обласну організацію партії очолює колега Рибачка по Острозькій академії Сергій Штурхецький. Рибачок вже вийшов зі «Свободи», але чи дійшов до «Солідарності» - не відомо. Також не на руку Рибачку корупційний скандал, який мав місце уже після його відставки, але за участю члена його команди - заступника голови ОДА Тараса Пустовіта.
Дмитро Якимець, голова «Рівненського громадського контролю», не приховує своїх намірів балотуватися на посаду міського голови. Які він має шанси? У фейсбук-групі «Рівненщина політична» в опитуванні він виграє. Це аж ніяк не можна вважати репрезентативним опитуванням, але як мінімум має привід придивитися до кандидатури ближче. На останніх парламентських виборах він посів друге місце. Це не пройшло непоміченим в команді Хомка. Зі сторони діючого міського голови вже кілька разів лунали випади в сторону «громадського контролера», зокрема закиди про його причетність до бурштину. Хоча ніяких доказів такої причетності повідомлено не було, якщо не вважати таким сарненське походження пана Дмитра.
Якимець показав, що може контролювати владу і ефективно працювати з медіа, але чи здатен він ефективно управляти містом - питання відкрите. Певні відповіді на це зможуть дати програма та команда, яку представить Якимець на виборах, наскільки він зможе стати центром об'єднання усіх, хто не з Хомком. Зможе об'єднати різні сили навколо своєї кандидатури - буде конкурентом Хомку, не зможе - скоріш за все Володимир Євгенович знову виграє.
Хто б не став головою через півроку, але місто потребує змін по багатьох напрямках. Вкрай необхідна жорстка і однозначна позиція по незаконних будівництвах. Потрібно припинити розбазарювання міської землі і впровадити продаж комерційно-привабливих ділянок через відкриті аукціони. Це чи не єдиний спосіб наповнити міський бюджет. Необхідно також підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Про втрати на тендерних закупівлях та про неефективне використання коштів на дотування ЗМІ я уже писав, але це далеко не вичерпний перелік бюджетних дірок. Також варто впроваджувати реальні конкурси на вакантні посади і залучати молодь та прогресивні кадри до управління містом. Рівне практично не використовує можливостей міжнародних донорських організацій. Існуючий в місті проект ЄС зі сприяння бізнесу скоріше викликає запитання, ніж дає реальні результати.
А загалом, нам необхідно сформувати стратегію розвитку міста, визначити пріоритетні завдання. Хто ми, чим відрізняємося від інших міст, куди рухаємося, що для нас важливе, а що вторинне. Відповідей на ці запитання наразі немає. В ході виборчої кампанії вони звучатимуть. Головне, щоб вони були щирими і реалістичними.
Закликаю до конструктивної критики та дискусії в групі, усім нам жити в цьому місті, і хотілося б, щоб воно ставало кращим.