Рівнянин Віктор Юзвюк дочекався миті своєї слави! Після того, як він вилив відро червоної фарби на меморіальну дошку на честь загиблих на стіні колишньої тюрми, про нього повідомили у місцевих і не лише місцевих засобах масової інформації. Тепер прославленого Юзвюка чекає менш приємна процедура — за скоєне йому загрожує або адміністративна відповідальність у вигляді штрафу до 34 тисяч гривень чи арешту до шести місяців, або кримінальна — у вигляді позбавлення волі строком до п’яти років. Аби уникнути цієї відповідальності, обливач фарбою оголосив свій вчинок політичною акцією. Мовляв, він протестував таким чином проти того, що у приміщенні колишньої тюрми нині знаходяться ресторан, більярдна та інші розважальні заклади, що, на думку Юзвюка, ображає пам’ять замучених у цій тюрмі патріотів.
Але такі виправдання не переконують — політичні акції не здійснюють потайки на світанку і не тікають потім з місця скоєного. Юзвюка ж вдалося знайти лише за допомогою відео, записаного камерами спостереження. Скоріше за все, з ним розбиратимуться не слідчі, а психіатри. Бо не може людина, якій майже 50 років, отак зненацька запалати ненавистю до розважальних закладів, які знаходяться у колишній тюрмі вже понад пів століття. Ще до того, як підприємливі бізнесмени влаштували там магазини, бари та більярдні, у цьому приміщенні був клуб швейної фабрики, де регулярно грала музика, влаштовували танці, концерти і тому подібне.
Звісно, знайдуться і такі, хто підтримає «протест» людини із не зовсім адекватним сприйняттям дійсності. Бо ж і справді у тюрмі катували людей, про що нагадує монумент у сквері попід її стінами. Але це було ще у минулому столітті! Коли мислити так, то слід закрити всі розважальні заклади на Театральній площі, де під час другої світової війни публічні страти влаштовували спочатку німецькі, а потім московські окупанти. Також слід буде знести дитсадок на вулиці Дорошенка, школу номер сім та будівлю обласної адміністрації, які стоять на місці колишніх кладовищ і плюндрують таким чином пам’ять померлих! Гадаю, що простіше підлікувати трохи патологічний «патріотизм» Віктора Юзвюка у медичному закладі відповідного профілю. Так буде краще для всіх. А у колишній тюрмі нехай і надалі грає музика! І не треба її для цього попередньо руйнувати, як зробили колись парижани з Бастилією перед тим як влаштувати на її місці танці.
Микола НЕСЕНЮК.
Коментар Віктора Юзвюка:
— У нас патріотична родина, і мені дуже болить те, що в приміщенні колишньої катівні НКВС зараз танцюють та випивають. Мене це дуже дратує. Цю тему я неодноразово порушував перед владою та у соціальних мережах. Однак чомусь ніхто не хотів дослухатися. Говорять, що комерція важливіша за історичну пам’ять. Після того, як мій син пішов до Збройних сил України, я вирішив ще раз звернути увагу на це приміщення. Через це й завчасно придбав відро червоної фарби. Колір обрав такий спеціально, щоб нагадував кров. Спочатку я планував це зробити 14 жовтня. Однак коли українська церква перенесла дату святкування на 1 жовтня, то я вирішив діяти. Я думав, що коли виллю на фасад ресторану фарбу, то суспільство одразу про це заговорить та згадає про проблему. Зізнаюся, що я відверто розчарований, що люди так холодно на це відреагували. Навіть поліція одразу почала шити мені якусь державну зраду. Але коли я слідчим усе доволі детально пояснив, то вони змінили свою думку.
