Цьогорічний фестиваль української рок-музики «Тарас Бульба», який уже 19 років відбувається в Дубні, відзначився високим рівнем учасників і чи не найбіднішим фінансуванням.
Близько трьох тисяч шанувальників українського року традиційно приїхало цьогоріч у Дубно на фестиваль. З 27 колективів-учасників найкращим виявився гурт «Порцеляна» з Козятина, що на Вінниччині, перші три премії одержали київські гурти «ЗЛАМ», «Галяк» та «Орган!к», а дипломантами фестивалю стали «Чумацький шлях» з Хмельницького та «Сонця коло» з Києва. — Рік у рік музичний рівень учасників зростає, — розповідає голова журі і видатний гітарист України Серго Чантурія. — Нас запитували, чому переможці саме з центру. Тут справа не в політиці. Ми продюсери, ми меломани і нас цікавить, перш за все, рівень звучання. Розчаровує потроху Львів. Зникає їхня «злість», їхня енергія, якої не знайдеш в жодному російському гурті. Рівняни, на жаль, поступаються у техніці. Але є хлопці, котрі приїжджають і просто «рвуть» публіку. Ми навіть не можемо зрозуміти, як вони навчилися так грати, коли, по суті, в країні немає жодних умов для нормального розвитку музики. — Усі думають, що рокери — це алкоголіки і наркомани, — розповідає вокаліст гурту «Орган!к» Макс Прудеус. — Але ми такі ж, як і всі. Поки що ми навіть не можемо заробляти на життя музикою. У нас культивують будь-що, тільки не рок, тим більше український. Українська публіка ще не готова до такого стилю, але ми її потроху готуємо. На відміну від попси, року не загрожує «стертя», хоч би його довели до рівня «піпл хаває». І навіть якби вимерло все людство, залишився б один тарган і він би все одно грав на гітарі рок. ”Тарас Бульба» цьогоріч був найбіднішим. Десять тисяч гривень, які виділили з міського бюджету, ледь вистачило на обладнання звуку. — Це найгірший фестиваль з усіх, що я готував, — скаржиться Микола Арсенюк. — Якщо й далі він буде на такому рівні, то краще його не проводити. Багато хто нарікав на погану організацію фестивалю. Влучно з цього приводу висловився Сергій Шишкін, один із членів журі: — Такий фестиваль не потрібний Києву. Він потрібний саме такому маленькому містечку. Ви запитайте когось про Дубно — одразу в логічному ланцюжку виникає «Тарас Бульба». Якщо Дубно не зрозуміє, що цей фестиваль йому дає, то це вже проблема самого міста. Та й рок-культура — не з дешевих. Це стан душі. Його потрібно розуміти. Хлопці, котрі кожного року за свої гроші приїздять сюди, хочуть щось змінити на краще, хочуть донести щось людям. Це найстаріший рок-фестиваль в Україні, а на нього практично не виділяють ніяких коштів. Якщо ми це робимо і робимо якісно, значить, це комусь потрібно. З «Бульби» виріс Віктор Павлик і Руслана, не кажучи вже про багато рок-гуртів. Ми даємо поштовх, головне, щоб його підтримала держава. Алла САДОВНИК.
