Рівненський міськвиконком таки затвердив тариф для населення на рівні минулого року – 1913,16 гривень платитимуть рівняни за одну гігакалорію тепла. Це втішає багатьох — особливо тих рівнян, які змушені виживати в сьогоднішніх умовах і які просто не витримали б додаткових непомірних витрат. Однак, якщо дещо заглибитись в питання такої ціни на тепло, то напрошується й такий висновок — громада від такої ціни багато втрачає, адже частина податків, які сплачують ті ж рівняни, наповнюють бюджету розвитку Рівного. Та замість того, щоб кошти з цього бюджету витрачати на розвиток міста, їх доведеться спрямувати на покриття різниці в тарифах. Місто без грошей на розвиток — така ціна дешевого тепла для рівнян.
А виникла ця «діра» через популістичну енергетичну політику уряду «Слуг народу». Центральна влада і її представник в області Віталій Коваль, говорять, що вони дбають про те, щоб люди не платили непомірні суми за тепло з власних кишень. Але насправді виходить так, що покриватимуть різницю в тарифах все ті ж рівняни з власних кишень, бо вони сплачують податки в міський бюджет, частину з яких і доведеться витратити на здешевлення тепла. На компенсацію з державного бюджету навряд чи можна сподіватись. А от те, що цю діру доведеться латати місту за кошти бюджету, за які мало би ремонтувати дороги і встановлювати дитячі майданчики, то вже точно зрозуміло.
Про ціну, якої не існує
Всі складові нинішнього тарифу на тепло значно подорожчали. Це і заробіта плата, і електроенергія, і газ. То як же собівартість гігакалорії тепла може лишатися такою ж як торік? «Рівнетеплоенерго» як підприємство, яке має заробляти, виставило свій тариф, який вважає ринковим. Проте міська влада, чудово розуміючи, яким тягарем це стане для населення, організовує перерахунок, і напряму заявляє «Рівнетеплоенерго» - такого тарифу місто не потягне. Натомість пропонує економічно обґрунтований, що має покрити витрати за надання послуг. Саме його й схвалили на засіданні виконкому.
А компенсація – лише обіцянка
Підписання Меморандуму та погодження цін для населення на рівні минулого року, що запропонувала містам діюча центральна влада, передбачало компенсацію. З відповідними гучними заявами на спільних зустрічах та сесії Рівненської міської ради виступав Віталій Коваль. Та чи можна їм вірити? Адже держава ніколи не поспішала компенсувати різницю в тарифах. То чому має зараз?
Встановлення економічно необґрунтованого тарифу не тільки суперечить законам ринку, а й Закону України «Про ціни та ціноутворення». Обов’язковою умовою такого рішення, якщо його все ж приймають, - наявність джерела компенсації. Інакше це просто політичне рішення, а не продиктоване економічними чинниками. Бо що таке тариф? Це товар, і його вартість має покривати хоча би витрати на його виготовлення. Цим і керувалися члени виконавчого комітету, приймаючи попереднє рішення.
Діра розміром в 260 мільйонів
У вже згаданому Меморандумі нібито прописане відшкодування різниці в тарифах – це 4% податку з доходів фізичних осіб, яке Уряд обіцяє містам просто віддати. Як мінімум, запевняє Віталій Коваль, ця сума має становити 54 мільйони гривень. Проте при цьому не враховується, що в країні – ледве не локдаун через пандемію коронавірусу. Якщо ж пригадати, яке це минулоріч вдарило по бізнесу, то слід очікувати значно менших находжень до бюджету у вигляді ПДФО. Місто, навіть якщо отримає обіцяні 54 мільйони гривень, все одно залишиться з «дірою».
Адже за підрахунками різниця в тарифах складе 260 мільйонів гривень. І цю «діру», яка є наслідком енергетичної політики Уряду, латає місто за кошти бюджету громади.
З власної кишені – на розвиток міста
Тож, рівнянам слід готуватися до важких часів. Так, вони не сплачуватимуть за тепло стільки, скільки воно насправді коштує. А проте сплачуватимуть податки, і чималі. Достатні, щоб із цих податків взяти 4% і віддати місту, щоб було за що хоча би дороги полатати, а дитячі майданчики – пофарбувати. Це й мав на увазі міський голова під час засідання виконкому, коли зазначив, що є дві кишені, якими він може розпоряджатися, - своя особиста і міський бюджет.
Виходить, що людям показують картинку, що вони не витрачатимуть більше грошей на тепло з особистої кишені, а «витрясли» всі свої гроші зі спільної кишені – бюджету розвитку міста. То що це, як не пограбування своїх же громадян? І тільки третя кишеня залишиться не торкнутою – держбюджет. Саме з нього і фінансують «велике будівництво», але аж ніяк не компенсовують різницю в тарифах.
Насправді потрібно розуміти, що тільки самі рівняни зацікавлені в тому, щоб їхнє місто розвивалося. А це буде тепер неможливо – бо бюджет розвитку міста доведеться витратити на покриття різниці в тарифах. Тож і доведеться їздити до Києва, щоб випрошувати кошти то на ремонт лікарні, то школи, то будинків культури, на муніципальні програми... Тобто, центральна влада робить так, щоб міські органи влади були залежні від неї. А це знищує реформу децентралізації і саму концепцію незалежних міст.
Тож гарну картинку створити не так вже й важко. Важче – приймати складні рішення, які можуть не подобатися, але тим не менше які спрямовані на благо громади. Схоже, Віталій Коваль бере приклад з президента і чудово грає роль того, хто піклується про народ. Проте насправді це просто пограбування міського бюджету і кожного рівнянина.
