Сучасних ділових людей часто цікавить, як посилити слабкі ланки своєї компанії, колективу та проекту. Багато хто з них працює та керує за допомогою теорії обмежень.
Теорія обмежень (Theory of Constraints) - це відома методологія менеджменту, засновником якої є Еліяху Голдратт. Науковець започаткував цю теорію ще в далеких 1980-х роках, але вона користується чималою популярністю і сьогодні. В чому ж її суть? Головне завдання ТОС - виявити ключові обмеження системи та керувати ними і при тому прискорити отримання прибутку. Дана теорія - це бізнес-концепція, але при цьому вона застосовується ледь не в кожній сфері життя, наприклад, розробка нових продуктів, керування колективом, будівництво, виробництво, маркетинг, дистрибуція і т. д. Де ще застосовується теорія обмежень, ви можете дізнатися, перейшовши за посиланням: https://worksection.com/blog/theory-of-constraints.html Обмеження системи - це те, що заважає отримати прибуток в даний час. Існує три види обмеження системи: 1. Обмеження в ресурсах - персонал, обладнання, інструменти. 2. Обмеження в матеріалах. 3. Обмеження в політиці підприємства - найбільш розповсюджене, наприклад, мотивація працівників, правила і т. д. Важливим є те, як працювати з теорією обмежень на практиці. Мета організації - відсутність конфліктів між її частинами. Це стосується і людей, і ресурсів, і процесів. Відповідно, усі рішення приймаються на основі цілей компанії, а також інтересів працівників. Принцип вирішення конфліктів за допомогою теорії обмежень - безпрограшна ситуація, тобто не підійде ні утиск когось із сторін, ні навіть компроміс. Увага колективу з ТОС фокусується на кореневій проблемі. Її виявляють за допомогою різних логічних інструментів. Важливо, щоб колектив був згоден стосовно кореневої проблеми (обмеження) і вважав рішення правильним і вільним від негативних наслідків. Це і буде запорукою мотивації та готовності до співпраці. Після вирішення кореневої проблеми приймають управлінське рішення про те, як використовувати це обмеження на благо, і все інше підпорядковують цьому рішенню. Щоб зрозуміти, що і як потрібно змінити за теорією обмежень, виділяють п’ять етапів фокусування: 1. Виявити обмеження системи. 2. Вирішити, як використовувати обмеження системи та які покращення необхідні. 3. За принципом “барабан - буфер - мотузка” спрямувати зусилля інших елементів системи на те, щоб обмеження системи перетворити в її максимально ефективний елемент. 4. Усунути обмеження системи - перетворити обмежувальний ресурс на необмежувальний. 5. Виявити наступні обмеження системи і повторити цикл. Для того, щоб знайти обмеження системи, з якими потрібно працювати в даний момент, і зняти його, потрібно використовувати спеціальні логічні інструменти теорії обмежень. Вони дозволяють зрозуміти, яке протиріччя викликає це обмеження, і знайти рішення, що підійде всім сторонам процесу. Розглянемо критерії перевірки логічних побудов: 1. Ясність. 2. Наявність твердження. 3. Наявність причинно-наслідкових відношень. 4. Достатність наведеної причини. 5. Перевірка наявності альтернативних причин. 6. Пошук перевірочного (побічного) наслідку. 7. Відсутність тавтології.
