«Теплий» прийом у дитячій лікарні

1859 0

Те, що довелося пережити моїй родині у новорічну ніч, змусило звернутись до вашої газети в надії, що, може, хоч таким чином вдасться вплинути на людей, на яких лежить професійна відповідальність за здоров’я і життя дітей.

Те, що довелося пережити моїй родині у новорічну ніч, змусило звернутись до вашої газети в надії, що, може, хоч таким чином вдасться вплинути на людей, на яких лежить професійна відповідальність за здоров’я і життя дітей. 31 грудня, десь за годину до бою курантів, нашій трирічній донечці стало погано — вона почала задихатись від надривного кашлю. Оскільки я сама медик за спеціальністю, кинулась її рятувати таблетками еуфіліну, а чоловік тим часом викликав «швидку». Лікар «швидкої», давши дитині додаткову дозу еуфіліну, відправив нас до дитячої міської лікарні. У приймальному відділенні були дуже «раді» нашому приїзду: роздратована медсестра демонстративно підкреслила «невчасність» появи хворої дитини словами: «Старий рік треба за столом проводжати, а не тут з вами». Лікарка, яка нас приймала, призначила доньці но-шпу, щоб зняти спазм бронхів, ампіцилін і гормональний препарат преднізолон. Якщо стосовно необхідності прийому першого препарату в мене сумнівів не було, то з призначенням решти я погодитись не могла. Адже, по-перше, антибіотики (ампіцилін) призначають при наявності запального процесу в організмі, а в доньки температура не була підвищеною, тож підстав для висновку про запалення не було, окрім цього, в неї хронічни й пієлонефрит і панкреатит, через що безконтрольний прийом антибіотиків небажаний. По-друге, де гарантія, що донька після гормонального препарату — преднізолону не стане гормонозалежною? Боячись небажаних наслідків, я від його прийому відмовилась. Поклали доньку в грудне відділення. Медсестра сказала чоловіку, щоб ішов за шприцами та медикаментами до нічної аптеки (це о 12 годині ночі), бо, мовляв, нічого цього в лікарні немає. Він почав обурюватись, після чого у медсестри знайшлись шприци і но-шпа, які нас зобов’язали повернути до кінця зміни, що ми й зробили. Зрозуміло, що після такого «професійного» лікування в лікарні ми не залишились. На щастя, наша донька почала одужувати завдяки іншим медикам — працівникам дитячої поліклініки №3. Пережите у дитячій лікарні дозволяє зробити припущення, що не одним батькам доводиться стикатись із подібною халатністю і цинічним ставленням до дитячого життя і здоров’я, адже під ранок до нас у палату поклали хлопчика з мамою, які зазнали такого ж «теплого» прийому з боку медпрацівників приймального відділення. Вікторія ЛЕВЧУК, м.Рівне.

Коментар головного лікаря міської дитячої лікарні Юрія Денисенка: — Я дивився медичну карту хворої і вважаю, що там більш-менш нормально все призначено. Адже хвора поступила в лікарню з обструктивним бронхітом: потерпала від кашлю і задишки. А бронхіт — це запальний процес у бронхах. Проходити він може і без температури. Тому призначення антибіотика в даному випадку небезпідставне. Окрім цього, при хронічному пієлонефриті й, думаю, при панкреатиті можна приймати ампіцилін. Хоча в наявності останнього у дитини глибоко сумніваюсь, адже вона ще дуже мала. Щодо преднізолону, то його призначення зумовило те, що дівчинка не вперше потерпала від бронхіту, що дозволило запідозрити у неї алергічний процес. Щоправда, не завжди у таких випадках призначають гормони: все залежить від ступеня тяжкості стану хворого. І можливо, я б у даному випадку цей препарат не рекомендував застосовувати. Хоча зі 100-відсотковою впевненістю не можу цього стверджувати, адже я не бачив у той момент хворої. Зазначу також, що нетривалий (не більше тижня) прийом гормональних препаратів не викликає виникненн я залежності від них. З приводу невідкладної медичної допомоги. У нас у блоці інтенсивної терапії є набір медикаментів для її надання. Тому батьків хворої могли відправити в аптеку лише за одноразовими шприцами, якщо вони не хотіли, щоб препарати вводились багаторазовими. Подальше ж лікування дитини може бути безкоштовним, якщо у відділенні є необхідні препарати для цього. А в нас, як ви знаєте, багатьох медикаментів не вистачає. Адже на день на дитину виділяється лише близько 2 грн., в той час як лише флакон ампіциліну коштує більше 1 гривні. До речі, цього антибіотика у нас у лікарні вистачає, тож рекомендувати купувати його батькам хворої у нас не могли. А першу дозу призначених препаратів вкололи їй із наявних у лікарні. Звичайно, щоб лікуватись далі, преднізолон і но-шпу їм потрібно було придбати самим.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також