Після вибуху в московському міжнародному аеропорту довкіл його київського аналога розпочався переполох. Не вигадали нічого кращого, аніж не пускати людей до приміщення без квитків. Хоча які квитки можуть бути у тих, хто зустрічає або проводжає подорожуючих? Натовп зібрався величезний, автомобілі накопичилися, скандалів була купа. Словом, поборолись із тероризмом на славу. Досить швидко ця боротьба закінчиться і все залишиться так, як і було. А дарма. Про безпеку таки слід дбати, але дещо іншими методами. Бо що таке терорист?
Після вибуху в московському міжнародному аеропорту довкіл його київського аналога розпочався переполох. Не вигадали нічого кращого, аніж не пускати людей до приміщення без квитків. Хоча які квитки можуть бути у тих, хто зустрічає або проводжає подорожуючих? Натовп зібрався величезний, автомобілі накопичилися, скандалів була купа. Словом, поборолись із тероризмом на славу. Досить швидко ця боротьба закінчиться і все залишиться так, як і було. А дарма. Про безпеку таки слід дбати, але дещо іншими методами. Бо що таке терорист? Людина, яка щось руйнує, когось вибиває чи калічить, попередньо про це не повідомивши. Коли повідомили, то це вже не тероризм, а війна. Не виключено, що і в нас у Рівному із цим активізуються. Бо ж періодично повідомляють міліцію телефоном, що десь заклали вибухівку. Після чого паралізується робота магазину, вокзалу, школи чи ще якого «замінованого» приміщення. «Бомбу» шукають і, ясна річ, не знаходять. Хіба так треба з цим боротися? У США, де від того тероризму десять років тому добре постраждали, ретельно стежать за кожним, хто може стати терористом. Аби потрапити під підозру, не обов’язково виготовляти на кухні динаміт. Млосно просто сказати це слово по телефону чи написати про це в електронній пошті. За якусь годину після цього, а може, і раніше, тебе заберуть куди треба і перевірять. Якщо ти і не терорист, то будеш знати, що навіть говорити про щось подібне не варто. Бо «органи» працюють. Ті самі, що охороняють народ від біди, а не навпаки. А що у нас? Не знаю, як із вибухівкою, але з іншими знаряддями насильства довкола все нас поки що усе гаразд. Можеш несподівано отримати по голові дрючком чи просто одержати по пиці у темному провулку або навіть просто на вулиці. Хіба це не тероризм? І як із ним боротися? Просто! Як в Америці, де не чекають, поки від розмов про вибухівку справа дійде до самого вибуху. Тому й немає там нових терактів. У нас теж так можна. «Ключові слова» всім добре відомі. Почув їх від молодиків на вулиці — начувайся, бо біля тебе потенційні терористи. Якби ж того терориста, що матюкається на площі, одразу забрали куди слід і лише пообіцяли зробити з ним те, що вони можуть, одразу б небезпека зникла. І судити не треба, і слідство вести, і в тюрму саджати. Одразу припиняться матюки на вулиці. А не матюкаючись налаштувати себе на теракт проти перехожого набагато складніше. Бо ж коли лише за слово забрали куди треба, то за дію заберуть вже всерйоз! Скажете, що це все просто і жодного відкриття у написаному немає? То чому ж тоді наші борці з тероризмом цього не роблять? Чекають, поки вибухне в них під ногами? Не знаю, чи вибухне, а ось одержати при нагоді по пиці той борець із тероризмом може запросто так. То може, не варто чекати?
