Чудернацько виглядала центральна площа Рівного на Покрову. Посеред тиші центральної вулиці, рух по якій на кілька годин зупинили, паралізувавши чи не увесь міський транспорт, співав на майдані аматорський хор. Спів цей транслювався довкіл з допомогою примітивних динаміків ще сталінської доби і слух, чесно кажучи, не надто вже тішив. А над всією благостною картиною панував величезний банер із рекламою концерта Бориса Моісєєва.
Чудернацько виглядала центральна площа Рівного на Покрову. Посеред тиші центральної вулиці, рух по якій на кілька годин зупинили, паралізувавши чи не увесь міський транспорт, співав на майдані аматорський хор. Спів цей транслювався довкіл з допомогою примітивних динаміків ще сталінської доби і слух, чесно кажучи, не надто вже тішив. А над всією благостною картиною панував величезний банер із рекламою концерта Бориса Моісєєва. Отак і співав хор на фоні реклами, зображаючи собою розквіт нашої української культури. Виглядало це як поганий жарт. Моісєєв тут ні до чого. Їздить людина з гастролями, заробляє гроші. Слід думати, гроші непогані. Українські ж співаки з українськими піснями нікуди, так як Моісєєв, не їздять. Я це без натяків. У хорошому розумінні. В тому розумінні, що «зірки» української естради не здатні, подібно до Моісєєва, їздити по наших містах, збирати зали з публікою і заробляти гроші. Їхня доля — мандрувати по безплатних спонсорських концертах до виборів чи конкурсів красунь. Приблизно як Зібров нещодавно приїжджав. Можна, ясна річ, забронити приїжджати до нас Моісєєву і розвісити на майдані банери з прізвищами українських співаків. Але навіщо? Народ же на той концерт не піде. Не тому що не патріотичний, а тому що розваги хоче. А у нас дехто вже другий десяток років плутає патріотизм і естраду. Хто сперечається: «Ще не вмерла Україна» — прекрасна пісня. Але цьому «хіту» вже понад сто років. А нових не чути. Ви не пробували заспівати за столом чи в лісі на відпочинку пісню з репертуару, наприклад, Руслани Лижичко чи Святослава Вакарчука. Не було з вами такого? Спробуйте! Заздалегідь обіцяю дуже цікавий ефект. Щоправда, повернутися після цього експерименту до співу нормальних пісень буде спочатку важко. Хіба що після того, як всі по сто грам вип’ють. Бо немає у нас нормальних популярних українських пісень. Те, що у нас називають естрадою, естрадою не є. А те, що на щось намагається бути схожим, співає російською. Групу ВВ не зачіпаю. То спеціальне мистецтво окремої людини. А я вам про масову естраду. На яку б ходили люди, як ходять на концерти Бориса Моісєєва. Де ви, українські композитори і поети, яким, якщо вірити окремим «патріотам», не давали творчо розквітнути «кляті москалі»? Хто вам тепер заважає? Натхнення, кажете, немає? Згоден. У мене самого після погляду на колону «вічних патріотів», що марширувала по Рівному на Покрову, лякаючи перехожих, настрій не покращився. На таких надивишся, куди хочеш побіжиш. Навіть до Бориса Моісєєва. Я це знову у хорошому значенні. В значенні на концерт.
