Сімдесят гривень за одну тонну — саме стільки, запевняють чиновники, сьогодні коштує тирса, з якою ще три роки тому ніхто не знав що робити. Тим часом, бажаючих започаткувати бізнес на відходах з деревини, які слугують альтернативним паливом для котелень і теплоелектростанцій, стає все більше. Кажуть, навіть фірми з-за кордону готові приїжджати в України та розташовувати тут свої установки з виробництва пелет.
Сімдесят гривень за одну тонну — саме стільки, запевняють чиновники, сьогодні коштує тирса, з якою ще три роки тому ніхто не знав що робити. Тим часом, бажаючих започаткувати бізнес на відходах з деревини, які слугують альтернативним паливом для котелень і теплоелектростанцій, стає все більше. Кажуть, навіть фірми з-за кордону готові приїжджати в України та розташовувати тут свої установки з виробництва пелет. — Я знаю одну таку закордонну фірму, яка хоче 20 установок по всій Україні встановити, — розповідає депутат Рівненської облради Микола Кучерук. — Десять таких майданчиків з виробництва пелет вона б могла обладнати і в Рівненській області. А все тому, що у них є теплоелектростанція, яка на цих пелетах працює. У країнах Європи розміщати таке виробництво дорого. А в нас є достатньо цієї сировини, зокрема гілля, яке лишається після зрізання лісу. До того ж це дозволить створити робочі місця в поліській зоні. Вважаю, що всі ці відходи з деревини треба пускати на виробництво пелет, а не спалювати їх. Втім, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненські області Петро Колодич стверджує, що і місцевих підприємців у цьому бізнесі вистачає: — Три роки тому, коли мене запитали, що робити з тирсою, я казав, що через два роки ми будемо за неї платити гроші. Тоді з мене посміялися, а сьогодні тирса коштує 70 гривень за тонну і її практично немає. В області офіційно вже налічується близько 10 установок з виробництва пелет, і залучати сюди ще якихось інвесторів уже не варто.
