Щоранку на мій телефон надходить повідомлення про кількість українців, що заслабли на ковід за останню добу. Це, звісно, дуже важливо. Але ж є й інші новини, посеред яких мені вже багато років не вистачає повідомлень про збирання врожаю.
У старі часи, коли ще не було демократії та інтернету, нам щодня повідомляли про хід отого збирання. Зернових, зернобобових та цукристих, як тоді художньо обзивали буряки. Про картоплю чомусь не повідомляли. Можливо тому, що цю картоплю народ збирав сам. Серед людей мого віку не знайдеться жодного, хто хоча б раз не брав участі у примусовому збиранні картоплі у колгоспах, куди нас возили зі шкіл, інститутів та підприємств, і нічого за це не платили. Але повернемось до урожаю, про який щодня було по радіо, по телевізору та в газетах. Нам показували поля, якими їдуть комбайни, ми чули інтерв’ю колгоспників та їхніх керівників про те, як вони прагнуть зібрати врожай, незважаючи на погоду і застосовуючи при цьому щось новеньке. Це новеньке придумували тоді самі кореспонденти, яким доручали вести репортажі з полів. Мені з цим не пощастило — я вигадував здебільшого про хід будівництва житлових та промислових об’єктів, про що теж щодня розповідали, показували та писали. Коротше — я виріс, закінчив навчання і став дорослим під акомпанемент повідомлень про збір врожаю. Причому так і не зміг збагнути, чи зібрали таки той врожай, чи ні? Тому що якось звести докупи оцю всю щоденну тріскотню було неможливо. І, як я тепер розумію, і не треба. Не для цього про той врожай повідомляли. А для чого? Це досі є загадкою, тому що одразу після розвалу соціалізму новини про урожай кудись зникли. Хіба що той чи інший бізнесмен, який збагатів на колишній колгоспній землі, заплатить і його покажуть по телевізору разом із його господарством. Так і живемо без новин про урожай вже третій десяток років. Навіщо, коли є новини про вбивства, пограбування, катастрофи впереміжку із політичною рекламою чи антирекламою? Так і не знаємо, чи зібрано ті врожаї, і скільки чого зібрано. І правильно — аби харчі у магазинах були. Що цікаво, поки по телевізору щодня показували збирання врожаю, тих харчів у магазинах не було, щойно це збирання показувати припинили — харчів стало досхочу! Навіщо я про це згадав? Та ж ковід нагадав, про який тепер щодня повідомляють замість урожаю. Досвід підказує — щойно це робити припинять, увесь ковід закінчиться. Залишаться лише маски. Бо декому вони дуже навіть до лиця…