Мільйон двісті тисяч гривень буде витрачено цьогоріч на дослідження дна Басівкутської водойми, заміри кількості мулу та виготовлення проекту поглиблення дна водосховища. Ще 300 тисяч гривень піде на відновлення документів, у яких будуть чітко зафіксовані межі водойми. Так почнуть рятувати водойму.
Але турбує чиновників інше — як домовитися із місцевими жителями, які самовільно облаштували на землі поблизу озера городи. Адже наступного року на цю територію, що біля вулиці Марусі Чурай, буде викинуто тонни мулу.
— Усі розуміють, що велику кількість мулу потрібно буде кудись зливати, — пояснює міський голова Володимир Хомко. — Місце це зараз зайняте під городи. Як тільки оголосимо людям, що цю землю треба звільнити, може бути скандал.
Окрім цього, уже вирішено, що наступного року Рівне придбає земснаряд, який обійдеться бюджету в суму, еквівалентну 190 тис. доларів. Раніше цю техніку для поглиблення дна озера планували брати в оренду. Коли ж підрахували, вирішили: вигідніше купити.
— Якщо роботи здійснювати власною технікою, то вийнятий один кубічний метр мулу коштуватиме для міста трохи більше 11 грн., — розповідає депутат міської ради Олександр Довжаниця. — А якщо орендованим земснарядом, то ця сума складатиме 65 грн. Тобто за рік роботи власною технікою економія бюджету становитиме понад 12 млн. грн.
Також невдовзі буде вирішено питання опіки над озером. Адже зараз воно не закріплене за жодним з управлінь. Скоріше за все, до обов’язків заступника міського голови Олексія Хмилецького додасться й опіка над водними об’єктами Рівного. Разом з цим в тресті зеленого господарства з’явиться новий відділ, який займатиметься винятково цим напрямом. Щось схоже є у Києві. Правда, там озерами і річками займається комунальне підприємство «Плесо».
Богдан СЛОНЕЦЬ.
