Прем’єр-міністр Микола Азаров сказав, що день відпочинку коштує сотні мільйонів гривень. На перший погляд, залізна логіка. На другий — виявилося, що не все так просто.
Підрахунки міністрів про збитки державі від святкування Василь Хара, голова комісії Верховної Ради з питань соціальної політики і праці, вважає «наполовину правильними»: — Підприємств, які працюють цілодобово, у три зміни — левова частка. На них свята і вихідні не поширюються. А є і багато підприємств, які не виробляють матеріальних благ, і службовці, невихід на роботу яких не вплине на економічну картину. Хоча в кризовий період їм можна було б і працювати, тому зараз менша із бід — менше відпочивати і більше трудитися. — Говорити про те, що у вихідні дні держава зазнає збитків — не зовсім коректно, — не згодний з урядом Олександр Жолудь, експерт Міжнародного центру економічних досліджень. — Люди в ці дні більше відвідують магазинів і розважальних закладів — прибутки значно зростають. Економіка продовжує працювати. Тим часом днями з’явилися слухи про шестиденку: нібито, забравши травневі вихідні, уряд збільшить трудове навантаження. Так, ще в листопаді минулого року в ході обговорення проекту нового Трудового кодексу пролунало таке визначення — «48-годинний робочий тиждень». Тоді й депутати, і представники профспілок почали обурюватися: мовляв, з українців збираються зробити рабів. — У нас у законі визначено 40-годинний робочий тиждень, а 48-годинний облік часу — це виняток для окремих професій, — пояснює Василь Хара. — Наприклад, сторож працює по 12 годин через добу, і при підсумовуванні робочого часу в окремих професіях може бути і 48 годин. Ще після революції в Радянському Союзі була шестиденка, такий уклад зберігся на деяких підприємствах — нічого не поробиш. Але всім українцям шестиденка не загрожує, заспокоює Хара. Від такої практики розвинуті країни відмовилися — і підвищили працездатність. — У Франції зараз узагалі 32-годинний тиждень, а єдиною країною, де донедавна працювали шість днів на тиждень, була Японія, — відзначає Жолудь. — Формально в Україні шестиденка привела б до деякого зростання економіки, але в пріоритети потрібно виділяти благополуччя суспільства. Якщо розділити річний ВВП (1 трлн. грн.) на кількість днів у році, то орієнтовно можна підрахувати, скільки середній робочий день приносить суспільству (але не в держбюджет) — 2 млрд. 740 млн. гривень.
У Китаї праця і зарплата, як в Україні При «мінімалці» у $100 українці працюють так само, як і більшість у розвинутих країнах. От тільки стимул до праці за кордоном у рази відрізняється від нашого. Наприклад, у Франції мінімальна зарплата — $1800. При 40-годинному тижні така ж мінімальна гарантована зарплата й у Німеччині. При п’ятиденці в США одержують найменше — $1200 на місяць, в Японії — $1100. У Росії за 40 годин роботи гарантують $145, а в Китаї — $100.
Зарплату — погодинно Кабмін прийняв постанову про погодинну оплату праці, але її розмір буде встановлювати Мінпраці. Глава відомства Василь Надрага обіцяє, що чиновники проведуть відповідні розрахунки і повідомлять про підсумки незабаром. Поки відомо, що свартість однієї години буде залежати від мінімальної зарплатні. Якщо взяти за основу мінімальну зарплату 884 гривні (такий розмір встановлений 1 квітня) і розділити її на кількість робочих годин в місяць (160 годин при 40-годинному робочому тижні), то мінімальнаа погодинна оплата може становити 5 гривень 52 копійки. Однак те, що поняття «мінімальна погодинна оплата» набере чинності, не означає, що всім українцям зарплатню тепер будуть вираховувати за цією схемою. — Якщо роботодавець вирішить перейти на таку форму оплати праці, він повинен попередити про це працівників за два місяці, — говорить юрист Марина Коваль. При цьому експерти вважають, якщо новація й позначиться на місячній зарплаті, то скоріше тільки в кращий бік. Наприклад, якщо працівник трудився понад 40 робочих годин в тиждень, він отримає більше. Зручніше буде робити нарахування тим, хто не працює на постійній основі. Досі наше законодавство передбачало тілько поняття «мінімальна місячна оплата», хоч ідея узаконити й погодинну оплату виникала ще наприкінці 90-х років. В інших країнах погодинна оплата застосовується всюди. В європейських країнах за одну годину в середньому платять близько 11 євро, а в США — близько 7 доларів.
