Міський голова Рівного Олександр Третяк просить рівнян прихистити біженців, адже у такій ситуації під час війни може опинитися будь-хто:
— Величезна маса людей буде евакуйована на безпечну територію. Якщо у вас добре серце, то прийміть у себе людей, які потребують допомоги. Якщо у вас є приміщення, де можна прихистити людей, то сповістіть владу. Адже зараз ми шукаємо приміщення, щоб їх оперативно відремонтувати для прийняття мешканців Донецької області.
Юлія Шигорева, начальниця ГУ Національної сервісної служби у Рівненській області, розповіла, що в області є 17 тисяч вільних місць для тих, хто шукає прихистку від бойових дій:
— Рівненщина уже прихистила понад 75 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з яких майже 50 тисяч вирішили залишитися в нашій області на постійне проживання, а решта побули і обрали їхати далі. Зокрема, з Донеччини ще раніше ми прийняли близько 10 тисяч ВПО, з яких 8600 захотіли залишитися на Рівненщині.
Що стосується останньої оголошеної евакуації з Донецької області, то наразі проговорюються всі важливі моменти: звідки, куди, скільки. Деякі донеччани самостійно переїжджають до нашої області, не чекаючи загальної організованої евакуації — станом на 1 серпня таких було 173 особи.
Цілком очікувано, що переселенці найчастіше обирають саме Рівне (нині тут мешкає понад 16 тисяч ВПО) та Рівненський район. Адже в обласному центрі легше знайти роботу, є громадський транспорт та розвинена інфраструктура — школи, дитячі садки, лікарні, торгові центри, ринки тощо. Найменше ж переселенці прагнуть оселитися у районах, що розташовані ближче до кордону з Білоруссю. Скажімо, у Рівненському районі мешкає 30 тисяч ВПО, у Дубенському — 9,6 тисячі, у Сарненському — 6,4 тисячі, а у Вараському — всього 3768. У сам Вараш зі зрозумілих причин переселенців не поселяють.
Наразі в області є 17 тисяч вільних місць для тих, хто шукає прихистку від бойових дій. Але на довготривале перебування з них розраховані лише 5214. Бо решта — у навчальних закладах, які у вересні доведеться звільнити для учнів та студентів. Рівненська влада веде переговори з організаціями-донорами, які можуть посприяти в облаштуванні додаткових приміщень, де могли би оселитися переселенці. Наприклад, непрацюючий санаторій або школа з дуже малою кількістю учнів, яких можна перевести на навчання в сусідній навчальний заклад. Ми запропонували з десяток об’єктів, але остаточне рішення буде за донорами. Так само триває обговорення щодо земель, де можна розмістити модульні містечка з комфортними умови для проживання.
Поки що власники осель, які безкоштовно прихистили у себе переселенців, отримують за кожного компенсацію за комунальні послуги — по 14,7 гривні за день. Тобто близько 450 гривень щомісяця. Але з початком опалювального сезон ця сума може зрости удвічі.
Як повідомив міністр розвитку громад та території Олексій Чернишов, на такі компенсації по всіх областях держава щомісяця витрачає понад 100 млн грн:
— Програма передбачає можливість компенсації витрат на комунальні послуги. На сьогодні ця сума складає 450 гривень на одну людину. Ми також розуміємо, що попереду в нас зима, опалювальний сезон і витрати будуть збільшуватися. Тому ми плануємо в два рази підняти цю суму, вона буде близько 900 гривень.
Олена РАКС.
