Мешканців неокупованих районів Донеччини закликають евакуюватися. Адже там всі комунікації знищено обстрілами. Тож тих, хто залишиться, чекає холодна та голодна зима без води, електрики та газу. Про обов’язкову евакуацію донеччан до 13 більш безпечних областей оголосив уряд. Частину переселенців з Донеччини приймуть і на Рівненщині. Скільки саме — поки невідомо.
Міський голова Рівного Олександр Третяк просить рівнян прихистити біженців, адже у такій ситуації під час війни може опинитися будь-хто:
— Величезна маса людей буде евакуйована на безпечну територію. Якщо у вас добре серце, то прийміть у себе людей, які потребують допомоги. Якщо у вас є приміщення, де можна прихистити людей, то сповістіть владу. Адже зараз ми шукаємо приміщення, щоб їх оперативно відремонтувати для прийняття мешканців Донецької області.
Юлія Шигорева, начальниця ГУ Національної сервісної служби у Рівненській області, розповіла, що в області є 17 тисяч вільних місць для тих, хто шукає прихистку від бойових дій:
— Рівненщина уже прихистила понад 75 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з яких майже 50 тисяч вирішили залишитися в нашій області на постійне проживання, а решта побули і обрали їхати далі. Зокрема, з Донеччини ще раніше ми прийняли близько 10 тисяч ВПО, з яких 8600 захотіли залишитися на Рівненщині.
Що стосується останньої оголошеної евакуації з Донецької області, то наразі проговорюються всі важливі моменти: звідки, куди, скільки. Деякі донеччани самостійно переїжджають до нашої області, не чекаючи загальної організованої евакуації — станом на 1 серпня таких було 173 особи.
Цілком очікувано, що переселенці найчастіше обирають саме Рівне (нині тут мешкає понад 16 тисяч ВПО) та Рівненський район. Адже в обласному центрі легше знайти роботу, є громадський транспорт та розвинена інфраструктура — школи, дитячі садки, лікарні, торгові центри, ринки тощо. Найменше ж переселенці прагнуть оселитися у районах, що розташовані ближче до кордону з Білоруссю. Скажімо, у Рівненському районі мешкає 30 тисяч ВПО, у Дубенському — 9,6 тисячі, у Сарненському — 6,4 тисячі, а у Вараському — всього 3768. У сам Вараш зі зрозумілих причин переселенців не поселяють.
Наразі в області є 17 тисяч вільних місць для тих, хто шукає прихистку від бойових дій. Але на довготривале перебування з них розраховані лише 5214. Бо решта — у навчальних закладах, які у вересні доведеться звільнити для учнів та студентів. Рівненська влада веде переговори з організаціями-донорами, які можуть посприяти в облаштуванні додаткових приміщень, де могли би оселитися переселенці. Наприклад, непрацюючий санаторій або школа з дуже малою кількістю учнів, яких можна перевести на навчання в сусідній навчальний заклад. Ми запропонували з десяток об’єктів, але остаточне рішення буде за донорами. Так само триває обговорення щодо земель, де можна розмістити модульні містечка з комфортними умови для проживання.
Поки що власники осель, які безкоштовно прихистили у себе переселенців, отримують за кожного компенсацію за комунальні послуги — по 14,7 гривні за день. Тобто близько 450 гривень щомісяця. Але з початком опалювального сезон ця сума може зрости удвічі.
Як повідомив міністр розвитку громад та території Олексій Чернишов, на такі компенсації по всіх областях держава щомісяця витрачає понад 100 млн грн:
— Програма передбачає можливість компенсації витрат на комунальні послуги. На сьогодні ця сума складає 450 гривень на одну людину. Ми також розуміємо, що попереду в нас зима, опалювальний сезон і витрати будуть збільшуватися. Тому ми плануємо в два рази підняти цю суму, вона буде близько 900 гривень.
Олена РАКС.
