На звалищі поблизу Бармаків, куди вивозять сміття з усього Рівного, сортувати сміття мали на спеціальному заводі. Його побудували, проте за десять років так і не запустили в роботу. Поки завод стоїть, то перебиранням відходів на полігоні займаються цигани, які залізницею дістаються до Рівного із Закарпаття.
На їхнє поселення неподалік сміттєвого полігона наткнувся міський депутат Святослав Євтушенко, який раніше був директором підприємства «Санком», що вивозило сміття з Рівного:
— Мене здивувало ціле поселення, яке розташоване за парканом сміттєзвалища. Там стоять зроблені з відходів бараки, біля яких граються діти. Неподалік ходять мами з візочками. Очевидно, гуляють з дітьми. Таких будинків із мотлоху там є близько десяти. Ці люди спокійно проходять через пропускний пункт на сміттєзвалище, а потім йдуть назад до своїх будинків. Щоправда, я не зміг ближче під’їхати до їхнього поселення, бо дітвора, яка побачила мій автомобіль, почала жбурляти у нього каміння.
Директор комунального підприємства «КАТП-1728» яке опікується полігоном, Ростислав Кралюк, навідріз відмовився розповідати про циганське поселення. Мовляв, воно знаходиться за межами сміттєзвалища, тому комунальникам до нього немає діла. Це вже проблеми влади Рівненського району.
Однак начальник злукавив, бо саме ці люди, які мешкають у бараках, і є «живою» сортувальною лінією, яка вибирає зі сміття папір та пластик. Наймає цих людей підприємниця Тетяна Чумак.
— На правах оренди у нас діє приймальний майданчик, — розповіла Тетяна Чумак. — Колись до мене звернулися роми, що готові допомагати. Ці люди шукали роботу. Пізніше вони почали приїздити до рівненського сміттєзвалища цілими сім’ями із Закарпатської області. Заробляють тут собі кошти на життя.
Щодо їхнього поселення біля сміттєзвалища, то воно тимчасове. Адже з настанням холодів усі роми їдуть зимувати додому.
Ці люди працюють, а не займаються дрібними крадіжками чи хуліганством, із яким звикли асоціювати ромів. Саме через таке прискіпливе ставлення до ромів їм важко знайти роботу.
Усіх, хто займається сортуванням сміття, ми ретельно перевіряємо. Дивимося, чи не розшукує їх поліція. Колись правоохоронці дуже боялися, щоб роми не ходили по вокзалах. Однак їм немає коли туди ходити, бо роботи дуже багато. Особисто я до них ставлюся як до нормальних людей, які отримують винагороду за свою роботу. І роблять це доволі непогано. Вважаю, що це дуже корисна справа. Якщо заривати пластикову пляшку в землю, то вона буде розкладатися близько 400 років, а так ми її відсортовуємо.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
