Для гарного настрою в Ані Лорак нині є багато причин: її співоча кар’єра за всі п’ятнадцять років сьогодні складається найвдаліше, нещодавно вона вийшла заміж за турка Мурата Налкакіоглу, а тут ще й відкрилися нові перспективи — Філіп Кіркоров, з яким співачка близько дружить, розповідає всім, що вона зніметься в третій частині фільму «Кохання у великому місті».
— Кароліно, кого ж ви будете грати в цьому фільмі? — А хіба це вже вирішено? Філіп сказав, що дуже б цього хотів, але офіційного запрошення я поки не одержала. — А як щодо того, щоб заспівати в дуеті з Кіркоровим? — Ми збираємося це зробити, Філіп уже обирає пісню. Я увесь час говорю йому: «Дивися мені, щоб була гарна!». Він зараз записує альбом, і ми сподіваємося, що наша дуетна композиція ввійде в нього. — Подейкують, під час зйомок програми «Суботній вечір» ви зачарували ще й Олександра Розенбаума... — Насправді це він мене зачарував! Олександр Якович виявився дуже приємною людиною, а після того, як ми зняли нашу спільну сцену, поцілував мені руку й сказав: «Спасибі вам за компанію». Такий галантний, просто справжній чоловік! Таких зараз уже, напевно, немає. Просто уявляю, якби мене посадили з яким-небудь Тіматі, він би сказав: «Ну давай, типу все було класно, пока!». — Вас так полюбили в Росії, що українські шанувальники вже хвилюються, чи не покинете ви нас назовсім? — Ні, жити я хочу тільки тут. А от завоювати інші країни, і не тільки Росію, було б не зайвим. Нас часто запрошують у Європу, а торік був гастрольний тур Америкою. Виявилося, там стільки наших, які приходять, знають слова, співають, підтримують. У Маямі на мій концерт прийшли такі українські дами, усі в діамантах. Так що мені ще є до чого прагнути. Я вірю, що й мої головні нагороди ще попереду — Греммі, Оскар — чому б і ні? Хто сказав, що ми не можемо? — У лютневому номері журналу «Maxim» вийшла ваша відверта фотосесія. Чому ви зважилися на це саме зараз, після заміжжя? — Насправді вона була зроблена рік тому, але з якихось причин не опублікована. І раптом напередодні Нового року пролунав дзвінок, і вони сказали, що хочуть поставити мене на обкладинку. Я погодилася, хоча, якщо чесно, мені ця фотосесія не дуже сподобалася. Вони так познущалися над знімками у Photoshop, що я сама себе не впізнала. Я попереджала: хлопці, у мене все натуральне, не треба нічого домальовувати. Але вони мене не зрозуміли. Так що закінчилося все тим, що ми посварилися. Я б і в суд подала, але часу немає. — Напевно, це нелюбиме вами запитання, але шанувальників воно хвилює. Чому ви все-таки виступали за Юлію Тимошенко під час передвиборчої кампанії? — Кожна людина має право на свій вибір. І я зробила такий. Моє серце чомусь їй повірило. Я дійсно дуже поважаю Юлію Володимирівну, і моє ставлення до неї не змінилося після закінчення кампанії. Я розумію її як жінка жінку. А що стосується політики... Мені, як і всім українцям, теж дуже хочеться, щоб довгоочікувані зміни нарешті настали. Адже всі ми з вами заслужили право користуватися тими багатствами, які є в нашій державі. У нас країна з такими великими ресурсами, не вистачає тільки хазяїна. І дай Боже, щоб у Януковича це вийшло. Я вітаю його й бажаю, щоб він виправдав всі ті очікування, які покладає на нього український народ. — А ви самі на що сподіваєтесь? — Я теж, як і всі, хочу кращого й більш справедливого життя. Адже незважаючи на весь цей зовнішній блиск, гроші мені даються нелегко. Я займаюся ще й ресторанним бізнесом і знаю, в яких жахливих умовах змушені працювати наші підприємці. І мені зовсім не допомагає те, що я — Ані Лорак. Я так само, як і інші, змушена ходити «на уклін», і білетиком на концерт там не закінчується. Люди малюють цифри на папірці й показують мені: от стільки коштує вирішення питання. І все це абсолютно ні для кого не секрет. Так хочеться, щоб новий президент зупинив цю вакханалію. Щоб бізнес був захищений, і наша країна розвивалася, і люди, що працюють на її благо, отримували задоволення від того, що вони тут живуть. Тому що не хочеться кудись їхати. Хочеться працювати на благо країни, яку любиш, тільки щоб ніхто не заважав.
