У дзеркалі

1977 0

Ми у соцмережах:

У дзеркалі

Кожен із нас, дивлячись у дзеркало, приймає такий вираз обличчя, який йому самому подобається, до якого він сам звик, який його самого не дратує. Кожен із нас чує свій голос не ззовні, а зсередини. Таким чином, самі себе ми бачимо і чуємо не так, як усі інші. Згадайте, коли ви вперше почули свій голос, записаний на магнітофон, ви самі себе не впізнали. Так само побачивши себе вперше на відео, ви теж здивувалися тому, що виглядаєте не таким, яким звикли себе бачити у дзеркалі. Саме з названої причини багатьом із нас і мені особисто навіть не хочеться дивитися зранку новини. Бо що у тих новинах? Одне й те саме — сепаратисти захопили чергове приміщення, побили людей, узяли заручників, щось там підпалили чи зруйнували… І нема на це ради у нинішньої влади. Звісно, в усьому винні російські агресори. Бо самі жителі Донбасу ніколи б нічого не захоплювали, не будували барикад, не стріляли б і таке інше.

Кожен із нас, дивлячись у дзеркало, приймає такий вираз обличчя, який йому самому подобається, до якого він сам звик, який його самого не дратує. Кожен із нас чує свій голос не ззовні, а зсередини. Таким чином, самі себе ми бачимо і чуємо не так, як усі інші. Згадайте, коли ви вперше почули свій голос, записаний на магнітофон, ви самі себе не впізнали. Так само побачивши себе вперше на відео, ви теж здивувалися тому, що виглядаєте не таким, яким звикли себе бачити у дзеркалі. Саме з названої причини багатьом із нас і мені особисто навіть не хочеться дивитися зранку новини. Бо що у тих новинах? Одне й те саме — сепаратисти захопили чергове приміщення, побили людей, узяли заручників, щось там підпалили чи зруйнували… І нема на це ради у нинішньої влади. Звісно, в усьому винні російські агресори. Бо самі жителі Донбасу ніколи б нічого не захоплювали, не будували барикад, не стріляли б і таке інше. Це все, звісно, так і є насправді. Але перш ніж обурюватися тим, що влада нічого не може зробити, слід згадати себе самих цієї зими. Пам'ятаєте, як тоді захоплювали приміщення у багатьох містах, у тому числі й у Рівному? Як влада нічого не робила, даючи озброєним людям можливість зайняти державні установи? Скажете, що то ж були патріоти? А звідки вони взялися в один день одразу в десятках міст України? Хто їх зібрав, хто дав команду? Самі по собі, кажете? А ви особисто теж раптом вирішили піти та й захопити приміщення обласної ради? Це були не ви? Може, ваші родичі, сусіди чи співробітники? Не було такого, але всі ми тим захоплювачам співчували. А ви впевнені, що всі? Ви точно знаєте, що абсолютно всі у Рівному за Європу і проти Росії? Я точно знаю, що це не так. Знаю також, що ці люди мовчать, тому що бояться. А коли стане можна — все скажуть. Згадавши події у Рівному, повернемося до Донбасу. Там народ також не збирався нічого захоплювати. Але там, як і в нас, знайшлися люди, які це зробили. За тим самим сценарієм і, як мені видається, за тим самим замовленням. Недарма ж один наш перспективний політик бігав взимку по Рівному з відеокамерою за Музичком, знімаючи всі його витівки, щоб їх за кілька годин показали у Москві. Цікаво не те, що бігав, а що знав, куди саме і коли саме бігти. Так само тепер бігають по Донбасу інші перспективні політики з телекамерами. І знімають події, які до дрібниць повторюють те, що було у нас у січні-лютому. Лише прапори та гасла протилежні, а все решта як під копірку! Якби телебачення нині було чорно-білим, як сорок років тому, то і відрізнити не можна було б донецькі барикади від київських. Чому це стало можливим? Чому проти нас тепер воюють нашою ж зброєю, і дуже успішно воюють? Тому, що ми себе збоку не бачимо. Ми бачимо у собі те, що хочемо, а те, що не хочемо, не помічаємо (нє снімай мєня в профіль, я так нєкрасіво вигляжу). Ми обурюємося московською брехнею про те, що ми всі фашисти, яких фінансують американці. А хіба не було американських політиків на Майдані? Були! А хіба не писав "Слава фюреру!" під час німецької окупації той письменник, якому пам'ятник стоїть поруч із театром у Рівному? Писав. Якраз у Рівному у газеті й за своїм підписом. Скажете, що все це інсинуації? Точно — саме вони. І виникають інсинуації там, де немає правди. Чому ми досі не знаємо, хто саме спланував і здійснив захоплення державних адміністрацій у січні? Секрет? Від кого? То якщо це секрет, то кожен може пояснювати це як хоче, у тому числі й ворожа московська пропаганда. Я розумію, що ніхто з нас не хоче виглядати некрасиво. Але для того, щоб бути гарним, не досить кривити мармизу перед дзеркалом певним чином. Слід спочатку подивитися на себе збоку, побачити всі свої вади, а потім працювати над їхнім виправленням. Це непросто і неприємно. Набагато легше дивитись збоку на інших і казати, які вони погані. А на себе — виключно у дзеркало! tag:музичко


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також