Клевань Рівненського району і Клесів Сарненського мають співзвучні назви. В обидвох населених пунктах утворилися дивовижні тунелі із зелені. Щоправда, Клеванський більш розкручений і відомий. Зате поїздка в Клесів принесе більше вражень, адже тут, окрім відвідин місцевого Тунелю щастя, пропонують подивитися на дендрологічний парк, рукотворний гранітний амфітеатр, взяти участь в бурштиновому сафарі та відпочити на озері, яке схоже на Біле.
Клесів – єдиний населений пункт в Україні, який має таку назву. Одна з версій її походження пов’язана з лісом. «Идти куда?» - питали, і чули відповідь: «К лесу». Інша відноситься до польського періоду в історії краю, коли був прилад, який називався «кльоц», яким розгладжували шви штанів. Нібито слово видозмінилося і стало «клесів». В 15 ст. в документах пишуть про пожежу в селі. Це вважається першою письмовою згадкою про нього. Ще «за царя» тут виявили поклади граніту і в 1895 році збудували залізницю, щоб його возити. Відтоді село отримало «друге дихання».
Парк з лотосами та конусними ялинками, де висять борті
Клесівський дендрологічний парк зустрічає приємною прохолодою. Перше, на що звертаєш увагу, – форми живоплотів та чудовий ландшафтний дизайн.
Дбає про нього Сергій Круглик, майстер з зеленення Клесівського лісгоспу:
- Дендропарк було закладено у 80-х роках минулого століття Олексієм Вороном, який був тут лісничим. 80% того, що бачите, – його ідеї, ми лише доповнюємо колекцію. Спершу висадили центральну алею європейськими ялинами. Одразу лайфхак для тих, хто має власний сад: на центральній алеї в себе не садіть дерева першої величини, бо вже за 5 років вони виростуть вище хати. Садіть, наприклад, ялину-коніку. Вона за 15 років ось виросла не вище куща. Садіть ялину-подушку, пальмовидний клен в куточку, барбарис пурпуровий, бруслину, пурпурову сливу, ялівці. Останніх на нашій алеї його аж 7 видів: ялівець лускатий, ялівець середній, інші. Ця рослина відрізняється за формою та кольором.
У дендропарку лише живоплотів - 2, 5 км. Уявіть собі масштаби стрижки! А на цих живоплотах різні форми: і конуси, і тарілки, і напівконуси. Стрижка робиться двічі на рік: кінець травня – початок червня, кінець серпня. Тому що стригти туї і ялини при температурі нижче 6 градусів не рекомендується – вона потім обмерзає.
У дендропарку дуже багато дерев'яних скульптур. Наприклад, ця зграя вовків зі здобиччю отримала народну назву «Верховна Рада».
Мегонію піддуболисту Сергій Круглик радить садити при дорозі. Вона не боїться пилу і легко змивається. Коли не глянете на неї – завжди свіжа. Майстер каже, що живопліт краще паркану:
- Бурштин приніс в Клесів гроші, а від тих грошей люди часом роблять дурниці. Наприклад, будують двометрові гранітні паркани. Але ж граніт містить в собі уран. Європа і Америка сьогодні – це живоплоти. Їх не складно вирощувати, і виходить набагато дешевше, ніж мурувати паркан. Копаєте траншею, берете посадковий матеріал – ялина, туя – немає різниці. Висота – 1 метр. Саджаєте, закопуєте, поливаєте, обрізаєте вершки, щоб вона почала кущуватися. Через рік обрізаєте боки. І за три роки вже маєте живопліт.
А це канадський клен, із соку якого роблять цукор для англійської королеви. В лютому сік починає текти і набагато солодший за березовий. З нього роблять кленовий сироп.
А це борті – поліські вулики. Колись наші предки саме так добували мед. Щоб дістати його з борті на дереві, мали спеціальне спорядження, за допомогою якого видиралися на стовбур. Кажуть, що такий мед за смаком дуже відрізняється від звичайного, має кращі властивості.
Тут також є невеличке озерце з альтанкою, сходи якої ведуть прямісінько у воду. Тут цвітуть рожеві та білі лотоси. Найлюбленіша фотозона молодят.
Гранітний амфітеатр
Це найбільший гранітний кар’єр в Україні. Саме завдяки йому відкрили залізницю у 1902 році, адже дізналися, що в цій місцевості є поклади породи. Форма кар’єру дуже цікава – наче грецький амфітеатр. Його площа – понад 100 га, як 100 футбольних стадіонів. Глибина – 95 метрів. Розробляється 8 уступів, глибина кожного з яких – 10 метрів.
- Кар’єр почали розробляти у 1949 році. Цим займалися спершу військові для військових потреб. Сьогодні це режимний об’єкт у складі компанії «Технобуд». Наше підприємство – одне з найбільших з видобутку граніту в Європі. Ми є лідерами в своїй галузі в Україні. Видобуваємо щебінь із надр способом підриву гірничої маси. Із 600 наших працівників маємо вибухову дільницю, яка займається спеціалізованими роботами. Закладають водоемульсійну речовину, тобто це не є тротил чи інші військові знаряддя. Це екологічно безпечна рідина, яку приводять в дію спеціальним зарядом. Процедура підриву готується дуже ретельно, є три попереджувальні сигнали. Чому підривають? Бо жоден механізм не може витягнути породу з надр.
Вибух зніс гірничну масу вагою 30 тисяч тон. Він підірвав величезну брилу, а потім екскаватори навантажують руду гірничу масу на вантажівки «Белаз». Вона везеться до нас на цехи, подрібнюється і розсівається на різні фракції: від гранітного пилу до фракції 0,80, яку використовують при закладенні асфальту.
А ще тут можна побачити маленькі водопади - підземні джерела. Воду треба відкачувати, 6 тисяч метрів кубічних води щодня. Інакше за кілька років кар’єр перетвориться в глибочезне озеро.
Не Біле, але гліцеринове
Таке, як це популярне місце відпочинку в Клесові. Тут дуже затишно і чисто. Навкруг берега – пляж, альтанки, гойдалки, а головне – ліс. Колись це був гранітний кар’єр, який був затоплений у 1939 році.
Голова Клесівської ОТГ Василь Гриник розказав:
- Один з працівників лісгоспу заклав тут першу альтанку, яка отримала назву Гніздо ластівки (на фото). З тріщин на дні цього озера кар’єрного походження виділяється гліцерин, який додає воді м’якість. За своїми властивостями вода схожа до тієї, що на Білому озері. Вона прогрівається до 2 – 3 метрів углиб, а далі все ж таки холодніша, адже водойму наповнюють підземні джерела. В деяких місцях глибина дна досягає 35 метрів. Вода надзвичайно чиста.
За останні 5 років місцевий підприємець облагородив цю базу відпочинку. За стоянку авто треба заплатити 30 гривень, за оренду альтанки – 50 гривень. Тут можна придбати дрова, замовити шашлик, якщо не хочеться готувати самому.
Бурштинове сафарі
Не треба летіти в далекий Єгипет, щоб поїздити на квадроциклах в пустелі. Їдьте на клесівські закинути клондайки. У ТОВ «Бурштинові копальні» таке сафарі організують без проблем. Ви відвідаєте і місця нелегального видобутку, і легального. Побачене і жахає, і захоплює.
Організатор турів Олександра Коваленко каже:
- Ми знаходимося в зоні законного видобутку бурштину. Позаду – локація з відпрацьованим піском. Тут маса маленьких сонячних камінчиків, які можна знайти. Туристи, які сюди приїздять, матимуть змогу побачити цю землю. Саме на таких землях зможемо висадити бурштинове дерево і тим самим долучитися до її рекультивації. В майбутньому за ним можна буде спостерігати онлайн.
За її словами, Рівненщина – перша, яка пішла таким шляхом, щоб залишити землю в територіальних громадах і всі її орендарі будуть зобов’язані платити туристичний збір. Місцеве населення матиме можливість заробітку.
- Нам потрібно нашу біду – нелегальний видобуток, а саме його наслідки, перевести в позитивне русло, як це зробили ряд інших країн. Я бачила багато різних копалень, які стали потім туристичними об’єктами в Аргентині, Чилі, ЮАР, де добували цінне каміння, в тому числі діаманти. Всі пройшли шлях незаконного видобутку. Ви навіть не уявляєте, які кошти заробляють на Чорнобилі, який тепер відвідують туристи з усього світу. Ми орієнтуємося на різну цільову аудиторію. В нас є вже, де розмістити цих людей, зелені садиби. Велика кількість іноземців цікавиться цим процесом насправді. Наприклад, ті ж китайці, які цінують бурштин. Повірте, такий відпочинок матиме великий попит, - стверджує п. Олександра.
ТОВ «Бурштинові копальні» розробили цілий проект, згідно якого від відкритим небом на території до 5 га є зони, де підприємці братимуть землю в оренду і пропонуватимуть туристам спробувати видобути бурштин механічним і ручним способом. Також кожен зможе пройти майстер-клас, як обробляти бурштин. Там будуть майстерні. Вже почався етап громадських слухань проекту.
Клесівський Тунель щастя
У Клесові є свій тунель, утворений в лісових хащах вантажними потягами, які кілька разів на день возять граніт з кар’єру. Тут вже навіть встановили табличку для орієнтування.
Якщо порівнювали з Клеваньским тунелем, то тут зелені хащі поки що не змикаються над головою. Проте ще кілька років – і це станеться. Все одно надзвичайно гарна локація для фото. Зате комарі тут добрячі – поліські, тому будьте до цього готові.
З переваг переваг тут є можливість назбирати лікувальних трав, наприклад, чебрецю, а ще – грибів.
Олександра Коваленко додає:
- Тунель кохання з часом втратить свою оригінальність. Я вже бачила подібні локації в інших місцевостях. Нам потрібно його підсилити. Нам потрібно запропонувати туристам бачення, яке би змусило їх повернутися. Хочемо започаткувати особливий тренд, щоб Рівненщина вважалася краєм зелених тунелів.
В кінці туру можна зайти сюди і придбатит тут сувеніри - мед, варення, бурштинові камінці.
Дарина Гузенкова
