Рівненський апеляційний суд скасував рішення, яким банк Костополя повинен був повернути підприємцю 41 000 євро.
У жовтні 2020 року підприємець з Костополя вніс 41 000 євро на банківський депозит . У присутності завідуючої відділенням, касирка валюту перерахувала та облікувала до каси банку. Жодних документів щодо внесення цієї суми касирка вкладнику не видала та повідомила, щоб він підійшов у відділення за деякий час для оформлення договору банківського вкладу.
До фінансової установи вкладник навідався через кілька днів і дізнався, що договір депозиту не укладено, а гроші зникли.
Підприємець на початку листопада 2020 року звернувся до комерційного банку з письмовою заявою про повернення внесених в касу відділення 41 000 євро. Оскільки коштів не отримав, то подав заяву до поліції. За результатами його звернення було відкрите кримінальне провадження. Досудове розслідування поліція ще досі не завершила.
Касирка нині проходить як свідок у кримінальному провадженні, відкритому за ознаками вчинення привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.
Тим часом вкладник звернувся з позовом до місцевого суду, у якому просив стягнути з відділення банку безпідставно набуті кошти. Рішення суду першої інстанції виявилося на користь позивача.
Не погодившись із такою позицією судової інстанції, банк оскаржив судове рішення у Рівненському апеляційному суді. Причиною стало те, що підприємець не може надати жодних документів, що приносив гроші до банку та відкривав там депозит.
Пресслужба Рівненського апеляційного суду повідомила РВ: рішення суду першої інстанції скасовано, банк не повертатиме підприємцю валюти. Суд взяв до уваги ту обставину, що позивач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної — не підтвердив свої позовні вимоги належними та допустимими доказами. Позовні вимоги та оскаржуване рішення суду ґрунтуються лише на показах свідків — позивача та його партнера по бізнесу, які мають пряму майнову зацікавленість у результаті розгляду справи, а тому їх покази не можуть лежати в основі рішення суду. Підприємець не надав суду квитанції або іншого платіжного документа, який би підтверджував факт внесення коштів на депозит, а також не пояснив, чому він їх не вимагав, якщо такі документи у касі банку йому одразу ж не видавали.
Керуючу відділенням банку та касирів суд не допитував, а досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч.3 ст. 362 Кримінального кодексу України, досі триває.
