У музейному парку посадили гінкго — унікальне дерево з часів динозаврів

455 0

Ми у соцмережах:

Під час екскурсії

«Срібний абрикос у склянці або розповідь про реліктове дерево гінкго… і не тільки», — так інтригуюче запросили рівненські музейники відвідувачів у парк, що біля Рівненського краєзнавчого музею, щоб розповісти про унікальне дерево гінкго. Вкритий золотом старий музейний парк став чарівною декорацією для театралізованої екскурсії і здійснення подорожі у часі та просторі за чудодійною насіниною реліктового дерева.

Посланець із часів життя динозаврів вперше з’явився на Рівненщині приблизно 150 років тому в Гощі. Гінкго росте у старовинному гощанському парку, закладеному наприкінці XVIII ст., який є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Довгий час у нашій області це був єдиний екземпляр виду, який зник у Європі 2,5 мільйона років тому. Гощанське гінкго — дерево жіночої статі, і щороку навколо його стовбура земля вкривається плодами, які зовні схожі на абрикоси.

Анатолій Терещук у своїй садибі. Рівне, 2021 р.Саме «срібним абрикосом» називають гінкго дволопатеве в Японії («гін» — в перекладі з японської «срібний»). До кінця XVII ст. науковий світ вважав це дерево вимерлим. Лікар голландського посольства Кемпфер, який дав дереву цю «сріблясту» назву, виявив його в Японії у 1691 році і привіз до Європи. Він привіз насіння рослини до Голландії, і в ботанічному саду міста Утрехта з них виросло перше в Європі дерево гінкго. З того часу унікальна рослина стала поширюватися європейськими країнами, де знаходила глибоку шану і захоплення не лише красою свого серцеподібного листя, а і його цілющими властивостями.

Висаджують гінкго біля музею

У країнах Сходу — в Китаї та Японії — гінкго вважається священним деревом, оповитим численними повір’ями і легендами. Його висаджують біля буддистських храмів та палаців. У цих країнах дерево гінкго вважається символом стійкості та довголіття, а ще любові і вірності. Молоді пари при одруженні розділяють навпіл листочок гінкго і зберігають усе життя як дві половинки одного серця. В Китаї висаджують гінкго в найважливіші моменти життя — одруження, народження дитини, новосілля. Листок гінкго є символом японської столиці Токіо.

У Німеччині гінкго називають «деревом Гете», бо йому і своїй коханій Маріанні у 1815 р. геніальний поет присвятив ліричний вірш. Це дерево й нині росте в садибі-музеї Гете у м. Веймар.

Як символ довголіття та зв’язок між далеким минулим та сучасністю гінкго білоба вважається одним із чудес світу, яке пережило катастрофу, подібну до тієї, що сталася в Хіросімі. Воно єдине із дерев вижило в епіцентрі бомбардування острівної країни. Найбільше найстаріших дерев, вік яких сягає кількох тисячоліть (!), збереглося в Китаї.

Тетяна ТерещукВ Україні найстаріший представник флори палеозойської ери росте в парку-пам’ятці м. Заліщики Тернопільської області, і вік його сягає понад 180 років.

За останні десятиріччя гінкго широко культивується і висаджується по всій Україні, прикрашає парки та сквери, все частіше з’являється на присадибних ділянках.

Справжньою резиденцією гінкго білоба у Рівному стала садиба родини Терещуків. Започаткував вирощення і дослідження реліктової рослини найстарший з родини — Анатолій Терещук. Кандидат технічних наук, колишній викладач інституту інженерів водного господарства, вийшовши на пенсію, захопився пізнанням навколишнього рослинного світу. Дружба із відомим рівненським ботаніком-травознавцем Іваном Носалем додала науковцю ще більшого ентузіазму і спонукала до вибору свого шляху в царину природи.

Пан Анатолій побував у багатьох ботанічних садах і парках, де росли дорослі екземпляри гінкго, познайомився із науковцями-ботаніками, перечитав тисячі сторінок наукової літератури і почав на невеличкому клаптику своєї присадибної ділянки вирощувати перші саджанці гінкго. А нині ті саджанці вже стали великими міцними деревами.

За понад 20 років ним і його родиною (а успадкувала справу батька його донька пані Тетяна) вирощено тисячі гінкго, які роз’їхалися по всій Україні. На самому ж обійсті Терещуків нині росте понад 60 дерев гінкго. Коли потрапляєш в цей зелений куточок, то відчуваєш неймовірно затишну ауру, а кожне деревце ніби віддає тобі своє цілюще сердечко.

Терещуки збирають листя і, дотримуючись усіх технологічних процесів, виготовляють чаї, додаючи до гінкго й інших лікарських рослин. Анатолій Терещук радо ділиться усім, що знає про гінкго та інші цілющі трави, у своїх книжках, яких чимало видав власним коштом. Мріє, щоб у Рівному росло щонайбільше цього чудодійного дерева. І вже висадив деревця на своїй вулиці Марка Вовчка, подарував саджанці школам і дитячим садкам. Адже гінкго є неймовірно стійкими до різних забруднювачів навколишнього середовища, і тому їх висаджують у всіх великих містах Японії та США.

Відомо, що лікарські препарати з гінкго білоба в наших аптеках коштують доволі недешево, і використовують їх здебільшого для вирішення сердечно-судинних проблем. Ліки ці переважно іноземних виробників. Плантації гінкго ростуть у Франції, а найбільша — у Південній Каліфорнії (США), і використовують їх як виробничі потужності у фармакології. Отож якщо вживати «сріблястий абрикос у склянці» — значить, і допомагати своєму організму жити довше та в здоров’ї.

Рівненський краєзнавчий музей і родину Терещуків давно пов’язує гарна дружба і співпраця. Десять років тому в музеї була представлена перша виставка про рослину найдавнішого виду, що живе на землі. Цього року ми спробували розповісти і театралізувати віднайдення і повернення реліктового дерева людству, де була країна, в якій сходить сонце — Японія, Голландія і лікар Кемпфер, зазирнули в будинок геніального Гете у Веймарі. Усіх героїв зіграли музейні працівники. А завершенням дня дерева гінкго стало знайомство із чудовим надбанням родини Терещуків — саджанцями гінкго в горщичках, книгами, світлинами і смакування запашним цілющим чаєм.

Біля музею висаджено ще один «сріблястий абрикос», подарований родиною Терещуків. Віримо, що ця прадавня рослина буде тішити відвідувачів музею ще не одне тисячоліття.

Галина ДАНИЛЬЧУК,
старший науковий співробітник Рівненського краєзнавчого музею.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також