У найбагатодітнішому селі України — 200 матерів-героїнь

1697 0

Ми у соцмережах:

У найбагатодітнішому селі України — 200 матерів-героїнь

У селі Глинне, що на Рівненщині, аж 200 селянок мають звання «Мати-героїня», а з тисячі дворів у 764 — багатодітні родини! У цьому унікальному селі-рекордсмені за народжуваністю ми і побували.

”Важко тільки коли перших трьох дітей ростиш. Хлопці виростають, один за іншим дивиться, допомагає ще чотирьох няньчити», — посміхаються тамтешні мами. «У нас таких, хто одного виховує, — одиниці. Не рідкість і 10, і 14 дітей», — долучається до розмови секретар сільради Зося Дробуш. У неї за місцевими мірками дітей мало — двоє. «Я не шкодую, що стільки... Але іноді подумую: «От добре в сусідів, коли всі зберуться, то стільки допомоги, а моїх і не видно!» — сміється Зося Йосипівна. І вона, й інші наші співбесідниці поспішали запевнити, що народжуваність не викликана одноразовою допомогою, мовляв, народжували і коли не платила держава, а така кількість дітвори була в родинах їхніх матерів і бабусь. Та й народ у селі віруючий, говорить: «Дітей стільки, скільки Бог посилає». А може, причина високої народжуваності у визначній пам’ятці, що на окраїні села, — Юзефинському дубі. Цьому символові великої родини, за різними даними, від 1000 до 1300 років, і з розповідей місцевих, він має цілющу силу. За традицією і хлопчикам, і дівчаткам вже не одного покоління в селі кладуть у колиску листя дуба, яке дарує здоров’я. ШІСТЬ І ЧОТИРИ. Родина, мабуть, із найбільш дивною долею — у 39-літнього Михайла Ковалевича. Його дружина вмерла при пологах, залишивши шістьох дітей. «Мале» віддав рідним, з іншими сам справлявся, викручувався як міг — сестра допомагала», — розповідає Михайло. Майбутню дружину Марію він зустрів, коли їй було 34, вона була бездітною. Вони разом вже сім років і виховують десятьох: старшому 15 років, молодшому — менше року. У будинку чотири кімнати, дві з них — спальні для малят, які сплять вдвох або втрьох. «Бог дасть, ще будуть. Це ж радість, нагорода, допомога. Влітку всі разом ягоди збираємо і продаємо, разом картоплю копаємо. Ті, хто не працює, молодшим за няньку», — говорить глава сімейства. «Скільки грошей є, стільки і добре, — продовжує Марія. — Город, двох корів, свиню тримаємо. Купувати солодощі дітям — дорого, але я два рази на тиждень печу булочки, а незабаром дочки підростуть і будуть самі готувати». ”ЄВРОХАТИ». У цьому будинку на окраїні села, як, втім, і на інших вулицях, немає газу — готують у печі. А по дорогах, мабуть, частіше від автомобілів їздять сани. Однак не можна сказати, що село справляє враження забутої цивілізацією глибинки. Глинне дивує не тільки кількістю дітей, але і чистотою, новими машинами, будинками (причому в дерев’яних зрубах — металопластикові вікна), сучасною школою. Як розповів її директор Микола Карповець, ще два роки тому діти ходили в будинок в аварійному стані: «Але батьки влаштували революцію, не пустили дітей на 1 вересня, і нам побудували нову школу». Але і проблем у селі вистачає, головна з яких — відсутність роботи. Влітку тут збирають і продають білі гриби, журавлину не тільки в навколишні міста, але і по всій Україні. Багато глав сімейств саджають у мікроавтобуси синів, зятів і їдуть на заробітки в Росію, Білорусь, Київ. Але торік через кризу будівельники залишилися вдома. Можливо, тому за неповних півтора місяця в новому році в селі народилося 25 дітей, у той час як за 12 місяців минулого — 107 малят. Якщо так і далі піде, до кінця 2010-го в селі може виявитися не менше 200 немовлят!


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також