Це статистика аварійності на дорогах Рівного та на чотирьох трасах міжнародного та державного значення, які проходять через Рівненщину — Київ-Чоп, Київ-Ковель-Ягодин, Устилуг-Луцьк-Рівне, Городище-Рівне-Старокостянтинів. А найбільш висока аварійність з потерпілими — о 18-й годині.
Узимку, коли погодні умови складніші, дорожньо-транспортних пригод стається не більше, ніж у теплу пору року. Можливо тому, що коли під колесами лід, водії усе ж більш обережні. Цьогоріч кількість ДТП ніби й не збільшилася, та найгірше те, що зросла кількість травмованих і загиблих у них людей.
Пригода на дорозі часто є збігом кількох причин. У нас це зазвичай перевищення швидкості водіями, поганий стан доріг, відсутність їхнього освітлення в багатьох місцях, технічна несправність автомобілів, недосвідченість та самовпевненість водіїв, які не встигають вчасно зреагувати на ситуацію. Хороший водій у багатьох випадках здатен передбачити ситуацію та її наслідки. Водії усе ще нехтують таким елементарним засобом, як пасок безпеки.
— Нещодавно сталася аварія, в якій водія від удару викинуло крізь лобове скло на капот. Він загинув одразу. Якби був пристебнутий, можливо, залишився б живий, — каже інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Рівненського обласного управління поліції Анна Шевчук. — Якщо це передбачено конструкцією автомобіля, мають бути пристебнуті й пасажири на задніх сидіннях, але хто у нас дотримується цього правила? А в деяких випадках паски рятують життя.
Часто нехтують власною безпекою і пішоходи, які чомусь вороже ставляться до тих, хто за кермом, вважаючи, що їх усі завжди мають пропускати, і не розуміючи, що автомобіль не може зупинитися так швидко, як пішохід.
— Якось дві мої подруги поверталися увечері з роботи, були стомлені, поспішали, і біля самісінького будинку, в якому мешкали, перебігли дорогу, — пригадала випадок рівнянка Ангеліна Ралко, яка навчається в Польщі. — І натрапили на поліцейських: обом виписали штраф за перехід дороги у невстановленому місці на 100 злотих кожній. Сльози і вмовляння не допомогли. Дівчата довго обурювалися, що мусили віддати останні гроші, але штраф довелося заплатити. Після цього вони більше не ризикують і ніколи не перебігають дорогу в невстановлених місцях.
— Штраф за таке порушення у нас становить 51 гривню, — продовжує Анна Шевчук. — З початку року ми склали у Рівному понад тисячу постанов на пішоходів за перехід вулиці у невстановленому місці. Поки що не можу сказати, що це якось вплинуло на людей. Гадаю, що розмір штрафу за таке порушення потрібно суттєво збільшити. Ми регулярно проводимо профілактичні бесіди з дітьми в дитячих садках та школах на ці прості теми, які запобігають нещастям, діти сприймають краще. Проводимо акції в центрі міста. Нещодавно, приміром, в аварійних місцях Рівного по обидва боки від пішохідного переходу робили написи через трафарет «зніми навушники», «подивись наліво і направо» тощо.
У місті ДТП найчастіше виникають через порушення правил переходу вулиць пішоходами, порушення водіями проїзду перехресть, недотримання дистанції. На трасах причина зазвичай інша: перевищення швидкості.
Прилади TruKam, якими фіксують швидкість, працюють лише у двох місцях на трасах. Штраф за перевищення швидкості — 255-510 гривень.
— Якби була така можливість, ми б їх поставили скрізь, і навіть у місті — на кожній вулиці, — каже Анна Шевчук, — а поки що нам нічого й рівнятися до країн Європи. У розкритті обставин ДТП у місті хоча б допомагають камери відеонагляду, на трасах і того нема.
Якщо ж говорити, наприклад, про ділянку дороги біля села Птича Дубенського району, яка вважається місцем концентрації ДТП, то там стоять усі необхідні дорожні знаки, які попереджають про можливу небезпеку, встановлено також знаки обмеження швидкості, але мало хто з водіїв на них зважає. Бо у нас низька культура керування авто, бо багато хто вважає, що з ним таке не трапиться, або взагалі не думає. Хоча усі знають, що правила дорожнього руху і всі зміни до них, в тому числі й нові знаки, умовно кажучи, написані кров’ю людей, потерпілих у ДТП. На жаль, не всі водії знають правила, особливо ті, що з сільської місцевості. Треба підвищити вимоги до підготовки водіїв, а декотрим, особливо якщо було зафіксовано серйозні порушення, потрібно заново складати іспити. Однак такого обов’язку, на жаль, у нас поки немає. Що й казати, якщо деякі водії, коли патрульні у них запитують, чи мають страховий поліс, крутять пальцем біля скроні, перепитуючи: «Який полюс? У нас тут нема полюсів!».
Іноді, проїжджаючи дорогою від Костополя до Рівного, можна побачити велику кількість фур, переважно лісовозів, на майданчику поблизу придорожнього кафе. Це означає, що на трасі працює поліція або Укртрансбезпека, яка перевіряє документи на вантаж та рівень перевантаження фур. Штрафи великі, тому далекобійники «перемигуються» фарами або попереджають один одного телефоном.
— Фури дуже часто їздять перевантажені, а водії — перевтомлені, — розповів далекобійник Петро. — Я виріс в інтернаті, і одразу після його закінчення пішов працювати далекобійником. Власники фірм часто наймають 18-річних хлопців, які тільки-но отримали посвідчення водія відповідної категорії. Саме їхню недосвідченість у цій справі та бажання заробити й використовують жадібні підприємці: обіцяють великий заробіток, але вимагають їхати не менше тисячі кілометрів за день, не оплачують харчування та нічліг в дорозі, навіть якщо фура не пристосована, щоб водій міг у ній нормально спати. Усю відповідальність, що б не трапилося в дорозі, покладають теж на водія. Певна річ, що хлопці у бажанні заробити гонять ті тисячі кілометрів, і як тут не перевтомитися? А дороги у нас які?
На дорозі може трапитися що завгодно. Поїхавши у такий рейс раз-другий, я відмовився, бо це дуже ризиковано, і у підсумку можна залишитися взагалі без заробітку. Іду працювати лише до тих, хто чітко вказує умови, і вони мене влаштовують, бо вже маю досвід. Хоча декотрі погоджуються.
За 5 місяців цього року на дорогах області зафіксовано 570 дорожньо-транспортних пригод, в тому числі 128 з потерпілими, 21 особа загинула, 160 травмовано. За 5 місяців 2018 року зафіксовано 579 ДТП, в тому числі 107 з потерпілими, 135 осіб отримали травми, 18 — загинули. З цієї статистики видно, що кількість пригод цьогоріч ніби й менша, однак наслідки тяжчі.
«Одна мить, яка перевертає вашу свідомість. Секунди, які не повертають людських життів. Відрізок часу, через який не встигнеш вже нікуди. Наслідки: біль, розпач, смерть, втрати, зруйновані життя, швидкість… Звідси приблизно 1 км до місця, де знаходяться патрульні з TruKam, в с.Колоденка. Уже тут «треба» блимати ближнім світлом фар зустрічному транспорту, «бо стоять», «бо напишуть», ось минемо — і «педаль в підлогу», і до Києва з Рівного за 2 години, дехто вихваляється, що швидше. Поділити на 300 км і на кількість вінків обабіч дороги, виходить страшна цифра за рік.
В 2018 р. на дорогах України загинули 3409 осіб, травмовано 31187… І ці страшні цифри в п’ять разів менші, ніж у 2008 році!!! Усі отримували посвідчення водія, всі здавали ПДР, хто його має (окрім тих, хто купив), у всіх пунктах є застереження, попередження про наслідки і т.д. Отже, люди ідуть на ризик свідомо, окрім тих, хто не винний і спокійно собі їхав, або йшов… Пиха, самовпевненість, вседозволеність беруть гору, з якої вже самі опісля на НАС дивляться зверхньо. А це все — лише мить, яка могла б не настати!..» — написав на своїй сторінці на Facebook начальник управління патрульної поліції в Рівненській області Сергій Мерчук після жахливої ДТП поблизу Колоденки, в якій загинули водії двох автомобілів. Автомобілі в одну мить перетворилися на купу брухту, а тіла водіїв, молодих чоловіків, так затиснуло, що виймати їх довелося рятувальникам, застосувавши спецобладнання. Мить, яка могла б не настати…
Світлана Федас.
